Помощь проекту

History.Sci.House ©

history@sci.house
 <<
↑
>>

Хрестоматія з історії України литовсько-польської доби / Упоряд. Т Гошко. Львів: Видавництво Українського Католицького Університету 2011. 2011

Хрестоматія з історії України литовсько-польської доби охоплює період від середини XIV до початку XVII ст. Матеріал поділено на окремі тематичні розділи: держава і політична влада, шляхта, міста, торгівля, селяни, козаки, жінки, Церква, культура. Це дало можливість мовою документів проілюструвати різні аспекти життя тогочасного суспільства. Документи доповне­но біограмами, бібліографічними довідками, роз’ясненням незрозумілих термінів, довідками про локалізацію окремих географічних та архітектурних об’єктів, поданими в підрядковому тексті. У посібнику вміщено додатки: нумізматично-метрологічний довідник, довідники про судову систему Великого князівства Литовського Польської Корони, систему урядів цих дер­жав, адміністративний поділ Речі Посполитої, єпархіальний поділ Київської митрополії. Хрестоматія рекомендована як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів при вивченні дисципліни «Давня і нова історія України». Також може бути використана в курсі «Історія Польщі», у спецкурсах, пов’язаних із цим періодом, і в курсах «Джерелознавство» та «Історія держави і права України». Адресована студентам історичних і юридичних спеціаль­ностей, учителям історії та права й усім, хто цікавиться історією України.

<< | >>
↑
ЗМІСТ
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ
ПЕРЕДМОВА
Розділ 1 ДЕРЖАВА І ПОЛІТИЧНА ВЛАДА
№ 1 1340 р., після квітня 22. - Ян Длуґош[28] про захоплення Львова польським королем Казимиром ІІІ[29]
№ 2 1340 р. - Ян Длуґош про захоплення Казимиром ІІІ усієї Галицько-Во­линської Русі
№ 3 Бартоломей Зиморович[35] про захоплення Казимиром ІІІ Галичини
№ 4 Алессандро Ґваньїні[39] про панування польського короля Казимира Вели­кого
№ 5 Краківська кафедральна хроніка[69] про боротьбу поляків і литвинів за спадщину Галицько-Волинської держави
№ 6 Вісліцький статут Казимира ІІІ Великого
№ 7 1362 p. - Хроніка Київського Михайлівського монастиря про опануван­ня литовцями руських земель
№ 8 1370 р. - Ян з Чарнкова[77] про втрату Володимирського замку на Русі
№ 9 1376 р. - Ян з Чарнкова про спустошення литвинами Сандомирської землі
№ 10 1376 р. - Ян з Чарнкова про взяття військами Людовика замку в Белзі
№ 11 1376 р.- Ян з Чарнкова про повернення руської землі королю Польщі й Угорщини Людовикові
№ 12 1383 р. - Ян з Чарнкова про здобуття Дорогичинського замку
№ 13 1385 р. - Польсько-литовська унія у Креві
№ 14 1394 p. - Литовський літописець про похід литовських військ на Київ
№ 15 1399 р., серпня 12. - «Сказання про битву на Ворсклі» за Супрасльським літописом[92].
№ 16 1413 р. - Городельський привілей
№ 17 1430 р., березня 4. - Єдлинський привілей
№ 18 Алессандро Ґваньїні про Сиґізмунда Кейстутовича[101], великого князя ли­товського
№ 19 1434 р., травня 6, Троки. - Грамота великого князя литовського Сиґіз- мунда Кейстутовича про підтвердження прав і привілеїв князям і боярам Великого князівства Литовського[110]
№ 20 1454 р. - Нешавські статути
№ 21 1468, лютого 29. - Судебник короля Казимира Яґайловича, даний Литві[119]
№ 22 1471 р. - Ліквідація литовським урядом місцевої князівської влади у Київському князівстві. Виступ киян проти воєводи Гаштовта
№ 23 «Короткий Київський літопис від початку землі Руської до 1516 р.» про боротьбу з татарами і турками
№ 24 1496 р. - Пьотркувські статути
№ 25 1501 р. - Конституція «Nihil novi»[139]
№ 26 1501 р., лютого 15. - Уставна грамота великого князя литовського Алек­сандра мешканцям Волинської землі
№ 27 р. - Мацєй Мєховський[143] про дві Сарматії
№ 28 Густинський літопис[145] про дві Сарматії
№ 29 р. - Мацєй Мєховський про Русь
№ 30 1517 р. - Мацєй Мєховський про Велике князівство Литовське
№ 31 Барон Сиґізмунд Герберштейн[169] про Литву
№ 32 1550 р. - Михалон Литвин[180] про порівняння Литви та Московії в спра­вах внутрішнього управління
№ 33 1550 р. - Михалон Литвин про Київську землю
№ 34 Постанови екзекуційного сейму 1562-1563 рр.
№ 35 1563 р., червня 8, Вільно. - Привілей Сиґізмунда Августа[189] обивателям Великого князівства Литовського
№ 36 р., грудня 30, Вільно. - Привілей Сиґізмунда Августа обивателям Великого князівства Литовського
№ 37 р., червня 27 - липня 21, Люблін. - Інструкції польського короля Сиґізмунда Августа Василеві Древинському і Лавринові Войні про те, що вони повинні представити на обговорення литовським панам-раді, які з’їхалися в Бересті на сейм
№ 38 Статут Великого князівства Литовського 1566 р.
№ 39 1569 р., липня 1. - Привілей стосовно унії Великого князівства Литовсь­кого з Короною
№ 40 1569р., серпня 11. - З привілею короля Сиґізмунда Августа на затверд­ження унії Великого князівства Литовського з Короною Польською
№ 41 Алессандро Ґваньїні про інтеррегнум[202]
№ 42 1573 р. - Генеральна Варшавська конфедерація
№ 43 1573 р. - Свентослав Ожельський[245] про обрання Генріха Валуа
№ 44 1573 р. - Про переваги і недоліки іноземних та місцевих кандидатів на польський трон (з публіцистики першого безкоролів’я в Польщі)
№ 45 1574 p. - Бартоломей Зиморович про втечу Генріха Валуа
№ 46 Алессандро Ґваньїні про посади найзначніших сенаторів
№ 47 Алессандро Ґваньїні про коронний уряд
№ 48 Алессандро Ґваньїні про порядок урядників у кожному повіті
№ 49 1588 р., січня 28, Краків. - Привілей польського короля і великого князя литовського Сиґізмунда ІІІ[266] про введення в дію Литовського статуту[267]
№ 50 1588 р., грудня 1, Берестя. - Звернення підканцлера Великого князів­ства Литовського Лева Сапєги[268] до польського короля і великого кня­зя литовського Сиґізмунда ІІІ Вази з приводу прийняття Литовського статуту
№ 51 1588 р. - Звернення підканцлера Великого князівства Литовського Лева Сапєги до всіх станів в державі з приводу прийняття і друку Литовського статуту
№ 52 П’єр Шевальє[269] про Україну
Розділ 2 ШЛЯХТА
№ 1 1420 р., березня 17, Мєхув. - Польський король Владислав ІІ піддає бу­динки шляхти у Львові всім міським повинностям та податкам
№ 2 р., грудня 9, Київ. - Грамота великого князя литовського Свидри- ґайла Андрієві Волотовичу на маєток у Луцькому повіті
№ 3 1446 р., липня 20, Луцьк. - Грамота Великого князя литовського Свид- риґайла Петрашкові Ланевичу на маєтки Михалевичі, Пруси і Межиріч­чя в Луцькому й Острозькому повітах
№ 4 1458 р., грудня 27, Краків. - Польський король Казимир IV, на прохання шляхетного Федора із с. Шептичі та його братів Глібка, Сенька й ін., під­тверджує «привілей на пергаменті, підписаний рукою найяснішого воло­даря Лева, князя Русі», на володіння селами і землями, що належали до них
№ 5 1469 р., квітня 12, Городок. - Польський король Казимир IV, на прохан­ня шляхетних Федора із Шептичів та його братів і племінників Федо­ра, Гліба та Сенька, «згідно з листом найяснішого володаря і пана Русі князя Лева», підтверджує право власності на сс. Шептичі, Кальнофос- ти з Онуфріївським монастирем у Самбірському повіті та с. Вощаниця у Перемишльському повіті разом з усіма належними до них землями та повинностями
№ 6 1524 р., листопада 21, Краків. - Підтвердна грамота польської королеви Бони[283] боярину Клецькому Горяїну на маєтки у Клецькому повіті
№ 7 1551 р., листопада 24, Краків. - Підтвердна грамота Сиґізмунда Августа мстиславським і радомським панам, боярам і всій шляхті на різні права і привілеї
№ 8 Статут Великого князівства Литовського 1566 р. про шляхту
№ 9 р., лютого 4, Варшава. - Грамота Сиґізмунда Августа зем’янам за- уським з Київського воєводства на різні права і вольності шляхетські
№ 10 1572 р., травня 30, Варшава. - Підтвердна грамота Сиґізмунда Августа королівському дворянинові Філіпу Водичці на сс. Ставок і Невжин, по­даровані йому луцьким та острозьким єпископом Іоною
№ 11 1590 р. — Постанова польського сейму про роздачу руських земель шляхті
№ 12 Ґійом Левассер де Боплан[289] про руську шляхту
№ 13 Боплан про шляхетські вольності
Розділ 3 МІСТА
№ 1 Бартоломей Зиморович про Львів доби Казимира ІІІ
№ 2 1354 р., травня 11, Краків. - Польський король Казимир ІІІ дарує за хоробрість у походах проти татар і відданість королівству й Руській землі Івану Пакославові, дідичу с. Стожища, та його нащадкам м. Ряшів з ок­ругоюу Руській землі, разом з усіма належними до нього землями, дани­нами й повинностями, та дозволяє перевести місто та села у цій окрузі на магдебурзьке право
№ 3 1356 р., червня 17, Сандомир. - Казимир ІІІ надає Львову магдебурзьке право та 70 франконських ланів, десять з яких призначає на пасовище, водночас забороняючи землевласникам, духівництву, міщанам будувати корчми на відстані однієї милі від міста
№ 4 1360 р., грудня 28, Краків. - Казимир ІІІ підтверджує та повторює ухвале­ний львівськими райцями та лавниками статут[317] [318] [319] [320] [321] [322] [323] [324] [325]
№ 5 р, листопада 7, Львів. - Владислав Опольський, вєлюнський і русь­кий князь, надає львівським міщанам війтівство у Львові на магдебурзь­кому праві, зберігаючи за собою дві частини з прибутків від криміналь­них справ, а одну частину залишаючи райцям, і встановлює порядок об­рання райців і війта
№ 6 1387 р., березня 8, Львів. - Ядвіґа підтверджує права, вольності, привілеї Львова з часів Казимира ІІІ та Людовика, знімає нововведені мита та податки, відновлює у місті склад солі й інших товарів і застерігає збе­реження прав українців, вірменів, сарацинів, євреїв та всіх мешканців загалом
№ 7 1401 р. - Бартоломей Зиморович про парубоцький податок
№ 8 1411 р. - Денис Зубрицький[331] про парубоцький податок
№ 9 1444 р., липня 16, Буда. - Владислав ІІІ, бажаючи піднести добробут Львова та нормалізувати права і звичаї купців, які прибувають до міста, постановляє: 1) всі купці різних націй: греки, вірмени, сарацини, євреї, бусурмани та інші, що прибувають з товарами до Львова, можуть бути покликані лише у львівський міський суд; 2) купці повинні продавати заморські товари у Львові; 3) всі львів’яни, котрі підлягають міському праву, повинні зробити заповіти у присутності війта, двох лавників, свя­щеник
№ 10 1444 р., липня 16, Буда. — Владислав ІІІ, на вимогу райців та міщан Львова, дозволяє побудувати нову школу при шпиталі біля костелу Св. Духа з умо­вою, що вона підлягатиме міській раді, яка матиме право обирати ректора цієї школи
№ 11 1444 р., липня 17, Буда. - Владислав ІІІ, бажаючи виявити свою вдяч­ність Львову і львівським громадянам за їхню повсякчасну вірність, пос­тановляє: а) воєводи чи інші достойники, або їхні заступники не мають права порушувати міського лавничого судівництва; б) усі руські міста, містечка і села повинні звертатись у своїх справах до Львівської апеляції і звідти одержувати відповідні судові статті, так звані ортилі[332]; в) Львів має право ловити по всій Руській землі злочинців, убивць та злод
№ 12 1444 р., липня 18, Буда. - Владислав ІІІ зобов’язує всіх духовних і світсь­ких осіб шляхетського походження продавати свої будинки й нерухоме майно, одержані в спадщину у Львові, особам, підлеглим міському праву, щоб ці маєтки не вийшли з-під міської юрисдикції
№ 13 1444 р., липня 19, Буда. - Владислав ІІІ звільняє міщан до свого прибут­тя до Львова від обов’язку пред’являти свої привілеї воєводі, старості, каштелянові чи будь-якому іншому сановникові і дозволяє пред’являти їх лише самому королеві
№ 14 Денис Зубрицький про будівництво та назви оборонних веж у місті та передачу їх у відання ремісничих цехів
№ 15 1447 р., серпня 29, Пйотркув. - Казимир IV визначає Львову на утриман­ня у кращому стані міських фортифікацій 20 гривень річно з львівських королівських мит
№ 16 Денис Зубрицький про нових посадовців у Львові та зростання добробуту міста
№ 17 1474 р., не раніше травня 1. - Витяг із щоденника подорожі посла Венеціан­ської республіки Контаріні до Персії з описом прибуття до Києва й оцін­кою ролі цього міста як центру транзитної торгівлі
№ 18 1499 р., вересня 11, Краків. - Ян Ольбрахт, враховуючи старанність, досвід, спритність львівських райців, віддає їм в оренду на один рік львівське мито на суму 340 гривень[337] на тих же умовах, на яких збирають його королівські збирачі, причому з цієї суми вони повинні сплатити всі духовні та світські чинші, а решту вкласти до королівського скарбу
№ 19 1511 р., червня 24, Берестя. - Вирок Сиґізмунда І бурмистрам, радцям і міщанам Луцька у суперечці з луцьким війтом Яном Сіґнатором про стягнення податків
№ 20 1514р., березня 29. - З привілею короля Сиґізмунда І про підтвердження магдебурзького права Києву і надання його в повному обсязі, нарівні з містом Вільно
№ 21 1516 р., січня 12. - Підтвердна грамота Сиґізмунда І Києву на маґде бурзьке право[339], надане цьому місту королем Александром; в якій міщанам дода­ються нові права і пільги 1545 р., квітня 24. — Підтвердження цієї ж грамоти Сиґізмундом Авґустом[340]
№ 22 1516 р., лютого 25, Вільно.- Рішення Сиґізмунда І у спірній справі горо- денського війта і міщан із городенським старостою Юрієм Радивилом
№ 23 1518 р., січня 9, Київ. - Уставна грамота київського воєводи Андрія Неми­ровича про те, щоб ремісничі цехи у Києві перебували у віданні ратуші
№ 24 1518 р., жовтня 13, Львів. - Заява Матія, уповноваженого пана Косьми, про отримання від львівських міщан Андрія та Микулки русинів, пору­чителів за Шанька єврея, 104 флоринів
№ 25 1518 р., грудня 28, Львів. - Згадка про руського писаря раєцького уряду Станіслава Русека
№ 26 1523р., червня 18, Київ. - З грамоти короля Сиґізмунда І київському воє­воді Андрію Немировичу про заборону захоплювати міські ґрунти і пору­шувати магдебурзькі права київських міщан
№ 27 1526 р., січня 26, Пйотркув. - Сиґізмунд І виносить рішення, згідно з яким райці Львова щорічно перед вибором міських властей мають звітувати про використання міських прибутків, причому результати цих звітів по­винні зберігатися у таємниці
№ 28 1526 р., січня 26, Пйотркув. - Сиґізмунд І надає Львову право користува­тися гербом із зображенням лева, що вільно стоїть у відкритій брамі, над якою височать три вежі, та право користуватися червоним воском
№ 29 1527 р., червня 3, Львів. - Невідомий автор про пожежу у Львові[343]
№ 30 1531р., липня 26, Краків. - Привілей Сиґізмунда І мешканцям міста Воїні на магдебурзьке право
№ 31 1538 р., квітня 4, Краків. - Сиґізмунд І вирішує суперечки між львівсь­ким старостою Миколою Одновським та райцями Львова щодо права і порядку обрання райців
№ 32 1538 р. - Конституція польського сейму, що наказує примусово позбавля­ти міщан земельних володінь
№ 33 1540 р., Вільно. - Грамота Сиґізмунда І про виправдання литовських євреїв у зведеному на них польським євреєм наклепі, нібито вони навер­тають у свою віру християнських дітей і таємно виїжджають з ними і своїм майном у Туреччину та ін.
№ 34 1542 р., лютого 1, Вільно. - Сиґізмунд І зберігає та затверджує за бур­мистром та райцями Львова право обирати перекладачів відповідно до давнього звичаю без жодних перешкод з боку королівських урядовців та сановників
№ 35 1543 р. - Постанова краківського сейму
№ 36 1543 р., червня 4, Краків. - Сиґізмунд І повідомляє збирачам податків, що надав львівським євреям такі ж пільги щодо сплати мит, користування пасовищами, як і львівським міщанам
№ 37 1545 р., квітня 15. - З грамоти короля Сиґізмунда Авґуста про підтверд­ження привілею князя Александра на звільнення київських міщан від мита
№ 38 1546 р., червня 23, Краків. - Сиґізмунд І надає львівським громадянам право пред’являти всі свої привілеї, надані ним, а також попередніми та наступними королями, лише йому та його наступникам і нікому іншому
№ 39 1550 р., серпня 9, Краків. - Сиґізмунд Авґуст встановлює, що всі справи про нерухомість під міською юрисдикцією мають розглядатися в місько­му суді, а не земському чи гродському
№ 40 1556р., січня 10, Варшава. - Грамота королеви Бони з дозволом ремісни­кам міста Ковель організовувати ремісничі цехи
№ 41 Сиґізмунд Герберштейн про Київ
№ 42 Бл. 1550 р. - Михалон Литвин про Київ
№ 43 1551 р., листопада 27, Вільно.- Список міст і містечок Великого князівс­тва Литовського, із зазначенням накладеної на них суми податків
№ 44 1555 р., червня 14, Пйотркув. - Сиґізмунд Авґуст надає право райцям Львова використовувати на відбудову міських укріплень спадщини львівських міщан, що померли без спадкоємців
№ 45 1562 р., грудня 19, Пйотркув. - Сиґізмунд Авґуст оголошує, що надалі рішення судів Львова, доставлені спеціальним посланцем, будуть роз­глядатися без відтермінуваня у всякому місці, де перебуватиме у той час король зі своїм двором
№ 46 1565 р. - Папський нунцій Фульвіус Руджієрі[358] про головні міста Корони
№ 47 1566 р. - Другий Литовський статут про міщан
№ 48 1570, травня 28, Варшава. - Привілей Сиґізмунда Авґуста київським міщанам на право обрання війта
№ 49 1570р. - Денис Зубрицький про побудову Руської вежі у Львові
№ 50 1573 р. - Бартоломей Зиморович про перебудови у Львові
№ 51 1576 р., вересня 5, Львів. — Запис про надання міського права І. Красовсь- кому
№ 52 1576 р., листопада 17. - З листа короля Стефана Баторія до київського воєводи Костянтина Острозького про непорушення стародавніх прав, да­рованих київським міщанам
№ 53 1577 р., травня 25, Мальборк. - Стефан виносить рішення у справі скар­ги громади і цехів Львова на міську раду за самовільне накладання по­датків та інші надуживання і наказує обрати колегію «сорока мужів», що представлятиме громаду
№ 54 1577, серпня 10. - З указу короля Стефана Баторія про звільнення київсь­ких міщан від мита, при перевезенні ними товарів через литовські міста сухопутними і водними шляхами
№ 55 1579 р., Львів. - Інвентарний опис оборонної вежі лавників Львова
№ 56 Алессандро Ґваньїні про окремі міста Берестейського воєводства
№ 57 Алессандро Ґваньїні про міста Волинської землі
№ 58 1592р., жовтня 20, Варшава. - Привілей на магдебурзьке право місту Лубни (Олександрів) короля Сиґізмунда ІІІ
№ 59 1594р. - Уставна королівська грамота Сиґізмунда ІІІ про повинності міщан Оршанських
№ 60 Бл. 1601-1606 рр. - Записки Мартина Ґруневеґа[371] про заснування, розта­шування та забудову Львова
№ 61 1603-1605 рр., Львів. - «Опис міста Львова» Йоана Альнпеха[382] про природ­ні багатства, розташування і забудову міста, людей та їх основні заняття
№ 62 1605 р., грудня 19, Львів. - Ухвала уряду ради міста Львова про позбав­лення міського права міщанина Йоана Альнпеха за образи та підбурю­вання до боротьби проти магістрату міського поспільства
№ 63 1606 р., березня 31, Варшава. - Мандат короля Сиґізмунда ІІІ міській раді Львова про заборону ліквідації колегії сорока мужів і пересліду­вання міщан
№ 64 1611 р., листопада 9, Варшава. - Конституція вального коронного сейму про звільнення київських міщан від побудови замку
№ 65 Денис Зубрицький про Львів
№ 66 р., лютого 25, Варшава. - Сиґізмунд ІІІ дарує навічно львівським міщанам дві третини надходжень від великих судових справ, що відбува­ються у львівському війтівському суді
№ 67 1625 р., лютого 26, Варшава. - Привілей Сиґізмунда ІІІ місту Гоголів на маґдебурґію
№ 68 1625 р., березня 5, Варшава. - Привілей Сиґізмунда ІІІ на маґдебурґію містечку Липове Городище
№ 69 Бартоломей Ґроїцький75 про присяги
№ 70 Присяга нового міщанина, який приймає міське право
№ 71 Присяга міських слуг
№ 72 Про опікунів
№ 73 Про вількежі
№ 74 1603р., березня 15, Краків. - Владислав IV надає магістрату Львова пра­во знімати чинш з яткових крамів, а також звільняє від податків удів райців
№ 75 П’єр Шевальє про міста
№ 76 Ґійом Левассер де Боплан про Київ
№ 77 Боплан про міста
Розділ 4. ТОРГІВЛЯ
№ 1 1341 р., березень — не пізніше червня 27[447], Львів. — Лист «правителя або ста­рости землі» Дмитра Детька до магістрату і купців міста Торунь із запро­шенням приїжджати з товарами до Львова, як це було за попередніх князів
№ 2 1349 р., грудня 5, Сандомир. - Універсал Казимира ІІІ на право вільного проїзду купців з Пруссії та Торуня до Володимира через землі Галицької Русі
№ 3 1373 р. - Денис Зубрицький про торгові справи
№ 4 1379р., листопада 18, Луцьк. - Лист володимирського й луцького князя Дмитрія (Любарта) до львівської міської громади з визнанням складсь­кого права, як і раніше, за Львовом, Володимиром і Луцьком та з пропо­зицією повідомляти про випадки його порушення при транзитній торгів­лі через землі Галицької Русі
№ 5 1379р., листопада 11, Вишеград. - Людовик встановлює у Львові склад товарів для купців, які їдуть до Татарії та повертаються звідти
№ 6 1402 р., жовтня 3, Львів. - Владислав ІІ надає львівським вірменам пра­во торгувати у будь-якій частині його королівства
№ 7 1409 р., Аргишів. - Волоський воєвода, князь Омлаша і Фогараша Мірча, дозволяє купцям зі Львова, Польщі та Литви вільно торгувати всіма то­варами, крім срібла, після сплати торгового мита в Торговиці
№ 8 1415 р., квітня 18, Сянок. - Владислав ІІ дозволяє львів’янам закласти вагу[454] у своєму місті
№ 9 1441 р., червня 16, Буда. - Владислав ІІІ дозволяє райцям Львова закла­дати і збільшувати крами, ятки і підтверджує право вибирати переклада­чів[456] згідно зі своєю волею і за порозумінням із львівським старостою
№ 10 1442 р., вересня 1, Львів. - Із книги записів лавничого суду Львова про торговельні зв’язки з смоленськими купцями
№ 11 1493 р., лютого 9, Пйотркув. - Ян Ольбрахт, вирішуючи суперечку між міською радою Львова і євреями, встановлює останнім певні обмеження в торгівлі сукном та волами
№ 12 1497 р., червня 17, Львів. - Ян Ольбрахт надає у власність львівським райцям королівську вагу до часу, поки Кафа, Кілія та Білгород не перей­дуть знову в руки християн
№ 13 1497 р., грудня 8, Львів. - Ян Ольбрахт виносить рішення у справі між міською радою Львова, з одного боку, і українцями та євреями з Підзамча, з іншого боку, в якому забороняє останнім торгувати на шкоду міста
№ 14 1503 р., травня 10, Вільно. - Польський король Александр ухвалює, щоб протягом двох років ніхто з тих, хто не має міського права, не купував товарів у приїжджих купців, а тільки у львівських купців
№ 15 1503 р., листопада 12, Люблін. - Польський король Александр наказує своїм урядникам, щоб львівським євреям не чинили перешкод у торгів­лі, ярмарках та торгах
№ 16 1506 р., лютого 15, Люблін. - Польський король Александр надає львів­ським євреям звільнення від сухопутних, водних та мостових податків і мит, як це було зроблено роком раніше для львівських міщан
№ 17 1509 р., листопада 13, Львів. - Сиґізмунд І встановлює у Львові щотижне­вий торг м’ясом по суботах з правом вільного продажу для міщан, меш­канців та селян
№ 18 1515р., жовтня 5, Краків. - Сиґізмунд І виносить рішення щодо торго­вельних прерогатив львівських євреїв у їхній суперечці з міщанами Львова, за яким львівські євреї отримували ті самі прерогативи в тор­гівлі, що й інші євреї в королівстві
№ 19 1519р., березня 14, Пйотркув. - Сиґізмунд І надає привілей для братства купців багатих крамів у Львові, за яким тільки вони мають право торгу­вати вроздріб у місті
№ 20 р., жовтня 20, Львів. - Сиґізмунд І, зважаючи на права львівських купців, забороняє придворним купцям під час перебування короля у Львові продавати товари на площі Ринок та на сусідніх вулицях
№ 21 1525 р. - Денис Зубрицький про ухвалу міської ради Львова щодо поряд­ку торгівлі соленою рибою
№ 22 1524р., вересня 13, Краків. - Сиґізмунд І надає Львову право арештову­вати товари молдавських купців, які перебувають у місті
№ 23 1527 р., грудня 30, Львів. — Львівські райці регулюють порядок продажу крамарям як привізних, так і місцевих товарів, виготовлених у Львові ремісниками
№ 24 1529 р., листопада 30, Радомль. - Уставна королівська грамота про стяг­нення мита з товарів, які провозять через замок Городецький, що нале­жить королеві Боні
№ 25 1530 р., квітня 9, Краків. - Сиґізмунд І дозволяє перенести щорічний яр­марок, який відбувався у Львові в день Св. Трійці, на день св. Марґарити і залишити ярмарок у день св. Агнети
№ 26 1534 р., травня 1, Вільно. - Уставна грамота польської королеви Бони сенівським міщанам з призначенням грошового збору до державної скар­бниці з тих із них, які триматимуть медові й пивні корчми
№ 27 Михалон Литвин про торгівлю
№ 28 1543 р., (без місяця) 3, Краків. - Сиґізмунд І звільняє львівських євреїв від сплати мит від товарів на дорозі зі Львова до Любліна, як раніше були звільнені львівські міщани
№ 29 1545 р., квітня 15. - Привілей польського короля Сиґізмунда Авґуста Києву на безмитну торгівлю у Великому князівстві Литовському
№ 30 1554 р., квітня 20, Люблін. - Сиґізмунд Авґуст, з метою уникнення дорож­нечі, зобов’язує купців, які привозять вино з Греції до Львова, продавати його протягом чотирьох тижнів з возів на ринку
№ 31 1557р., березня 21, Альба-Юлія. - Угорська королева Ізабелла дозволяє львів’янам вільно ввозити різні товари і торгувати ними на території всієї Угорщини та Трансільванії без сплати жодного мита
№ 32 1557р., травня 5, Вільно. - З привілею короля Сиґізмунда Авґуста міща­нам Києва на виняткове право володіння корчмами і шинками, за умови щорічної плати в державну скарбницю 800 кіп грошей
№ 33 1560 р., липня 19, Альба-Юлія. - Угорський король Йоан дозволяє львів’янам вільно ввозити різні товари та торгувати ними на території Угорщини і Трансільванії без сплати жодного мита
№ 34 1562 р., серпень 5, Вільно. - Привілей Сиґізмунда Авґуста, який звільняє міщан Любеча від сплати торгових мит у всьому Великому князівстві Литовському
№ 35 1565 р. - Конституція польського сейму про заборону вивезення за кор­дон товарів польськими купцями
№ 36 Статут Великого князівства Литовського 1566 р. про торговельні справи
№ 37 1567р. - З листа Сиґізмунда Авґуста київським міщанам із запитом про нелегальну торгівлю з Московською державою
№ 38 1571р., лютого 10, Варшава. - Привілей Сиґізмунда Авґуста мінським міщанам на заснування двох ярмарків і на стягнення мита з товарів, які провозять через мости, збудовані на ріці Свислоч
№ 39 1576 р., листопада 30, Торунь. - Привілей короля Стефана Баторія меш­канцям Ґродна на склад солі
№ 40 1577 р., квітня 14, Вроцлавек. - Уставна королівська грамота про стягу­вання нових мит у Литві
№ 41 1580 р., січня 31, Варшава. - Стефан встановлює у Львові податок з ли­монів та вина, що привозяться до міста, з умовою використання прибут­ків на відновлення та укріплення міських укріплень
№ 42 1612 р., березня 11, Володимир. - Устава цін на Володимирському ринку, оголошена волинським підвоєводою[475] Яном Заблоцьким разом із члена­ми магістрату
№ 43 1615 р., липня 6, Варшава. - Універсал Сиґізмунда ІІІ про боротьбу з без­митним прогоном худоби, провозом солі «незвичними дорогами» в обхід митних комор і прикоморків Київського, Волинського і Брацлавського
№ 44 1617р. - Денис Зубрицький про торговий символ у Львові
№ 45 1634р., жовтня 25, Львів. - Владислав IV дозволяє львівським євреям продавати петлиці, ґудзики, стрічки власного виробництва, при цьому забороняє торгувати привезеним аналогічним крамом
№ 46 1647 р., серпня 26, Конотоп. - Заява бродського купця Костянтина перед Конотопським замковим урядом про заподіяння йому збитків у торгових справах від купців-греків під час їхнього спільного перебування в
Розділ 5. СЕЛЯНИ
№ 1 Після 1444 р. - Свідчення королівського слуги Василя Микулинича королеві Казимиру Яґеллончику про повинності, які відбувало колись с. Брушани
№ 2 1532р., Пйотркув. - Постанова вального сейму проти селян-утікачів
№ 3 Мацєй Мєховський про торгівлю людьми
№ 4 1557 р., квітня 1. - Устава про управління королівських волостей (Устава на волоки)[488]
№ 5 1558 р., липня 20. - Королівська грамота Сиґізмунда Августа про повер­нення князеві Валеріану[498], єпископові Віленському, селян-утікачів
№ 6 Статут Великого князівства Литовського 1566 р. про селян
№ 7 1569 р., лютого 1, Люблін. - Грамота Сиґізмунда Августа старості луць­кому, брацлавському і вінницькому, князеві Богушу Федоровичу Борець­кому, яка наказує йому видати селян-утікачів і відшкодувати збитки, за­вдані володимирському підкоморію Олександрові Семашку
№ 8 1571р., вересня 23. - Витяг з поборового реєстру сіл київського земського судді Єсифа Немирича в Олевській волості Овруцького повіту Київсько­го воєводства про масові втечі зубожілих селян[500]
№ 9 1576 р., січня 15. Перемишль. - Скарга Нестора Піщака та Федька Пи­липовича, підданих Станіслава і Мартина Балицьких із с. Баличі Пе­ремишльського повіту Руського воєводства, до Перемишльського грод- ського уряду на орендаря Томаша Жолтовського про примушення їх ув’язненням і тортурами виконувати незвичні панщинні повинності
№ 10 Сиґізмунд Герберштейн про руських селян
№ 11 1596 р., січня 8, Варшава. — Витяг з листа канцлера Великого князівства Литовського Льва Сапєги до великого гетьмана литовського Криштофа Радзивілла про розвиток селянського руху в Речі Посполитій та Німеччині
№ 12 1635р., липня 19, Львів. - Свідчення возного у справі протесту селян міських сіл Замарстинів, Волиця і Поріччя проти міської ради Львова й орендаря Ґідельчика за примушування їх побоями виконувати повин­ності
№ 13 1635 р., серпня 20, Львів. - Протест селян міського села Брюховиця про­ти міської ради Львова за змушування їх арештами і побоями виконува­ти збільшені повинності
№ 14 1635р., лютого 26, Львів. - Рішення міської ради і комісарського суду в справі виступів селян львівських підміських сіл у зв’язку із збільшенням панщини
№ 15 1636 р., серпня 27, Вільно. - Декрет короля Владислава IV про порядок виконання селянами львівських підміських сіл збільшених панщизня- них робіт
№ 16 П’єр Шевальє про селян
№ 17 Ґійом Левассер де Боплан про повинності селян щодо панів
Розділ 6. КОЗАКИ
№ 1 1492 р., 19 грудня. - Лист великого князя литовського Олександра до кримського хана Менґлі-Ґірея
№ 2 1516р. - Густинський літопис про початок козаків
№ 3 1524 р. - Пам’ятна записка Сиґізмунда І, яка була надіслана з єпископом Миколою Вежкґайлом на розгляд Литовській раді панів на Берестейсь­кий литовський сейм 10 грудня 1524 р. - про прагнення литовського уря­ду використати козаків на своїй службі для охорони південних кордонів
№ 4 1559р. - З листа кримського хана Давлет-Ґірея[518] до Сиґізмунда Августа зі скаргою на шкоди, завдані його підданим козаками
№ 5 1592р., січня 16, Вісліца. - Універсал СиґізмундаІІІ до шляхти Волинсь­кого воєводства про призначення спеціальних комісарів для розлідуван- ня причин козацького повстання під проводом Криштофа Косинського
№ 6 1592 р., липня 6. - Витяг із королівської інструкції сеймикам про необхід­ність об’єднати зусилля для придушення козацького повстання під про­водом Криштофа Косинського
№ 7 1592 р., між вересня 7 і жовтня 19, Варшава. - Проект конституції валь­ного сейму про заходи для придушення козацького повстання під прово­дом Криштофа Косинського
№ 8 1592 р. - З конституцій сейму про скасовуння уряду козацького старшого та створення комісії для судів у справах козацьких злочинів
№ 9 1592р., липень. - З постанови Віленського з’їзду про козацьку сваволю
№ 10 1593р., листопада 25, Кам’янець. - Лист гетьмана польного коронного Станіслава Жолкевського[519] до гетьмана великого коронного Яна Замой- ського[520] [521] [522] з міркуваннями щодо способів придушення повстання під про­водом Криштофа Косинського
№ 11 1593 р. - Витяг з «Історії Польщі» Рейнгольда Гейденштейна про бій повстанців з коронним військом під П’яткою, похід на Черкаси і смерть Криштофа Косинського
№ 12 1593р. - Еріх Лясота про Запорозьку Січ
№ 13 1592р., листопада 1, Краків. - Універсал короля Сиґізмунда ІІІ до шлях­ти Брацлавського воєводства про хід повстання під проводом Северина Наливайка на Брацлавщині та необхідність боротьби з повсталими
№ 14 1592р., січня 1, Кам’янець-Подільський. - Лист подільської шляхти до канцлера і великого коронного гетьмана Яна Замойського про необхід­ність негайної військової допомоги для придушення повстання під про­водом Северина Наливайка
№ 15 1595-1596 рр. - Із записки шляхтича Ф. Євлашевського про похід повста­лих козаків під проводом Северина Наливайка в Білорусь
№ 16 1592р., лютого 2, Краків. - Королівський декрет про звільнення київ­ського воєводи князя Костянтина Острозького від сплати податків з маєт­ків Костянтинівської волості у Кременецькому повіті Волинського воє­водства, спустошених татарами й козацькими повстанськими загонами
№ 17 1596 р., березня 24, Пиків. - Лист польного коронного гетьмана Станісла­ва Жолкєвського до великого коронного гетьмана Яна Замойського про переслідування розгромленого війська Северина Наливайка та необхідність покарання керівників повстання
№ 18 1596 р., квітня 4, Біла Церква. - Лист польного коронного гетьмана Станіслава Жолкєвського до великого коронного гетьмана Яна Замой- ського про бій з повстанцями під Білою Церквою, поранення гетьмана Матвія Шавули та обрання гетьманом Северина Наливайка
№ 19 1596 р. травня 7, Варшава. - Із конституції вального сейму про заходи для боротьби з козацькими виступами
№ 20 1596 р., червня 10, табір під Солоницею. - Лист польного коронного гетьмана Станіслава Жолкєвського до короля Сиґізмунда ІІІ з повідом­ленням про бої з козацьким військом над р. Солониця та про умови здачі повстанців у полон
№ 21 1600 р., липня 1, Запоріжжя. - З листа гетьмана Самійла Кішки до Сиґіз­мунда ІІІ про умови, за яких козаки готові йти на(волоську) війну
№ 22 1605 р., між січня 20 і березня 3. Варшава. - З промови Януша Острозького на вальному сеймі 1605 р. про козацькі універсали з вимогою сплати грошей
№ 23 1605 р., 20 серпня. - Зі щоденника сейму: королівська пропозиція щодо турків, татар і козацької сваволі
№ 24 1606 р., листопада 30. - З грамоти ростовського, ярославського й устюзько- го митрополита Філарета устюзькому протопопові Успенського собору про участь українських козаків у повстанні під проводом Івана Болотнікова
№ 25 1609 р., вересня 6, Острог. - Лист краківського каштеляна князя Яну­ша Острозького до короля Сиґізмунда ІІІ про неможливість придушення козацького свавілля в Україні невеликими загонами, що є в його розпо­ рядженні
№ 26 1610 р., 29 травня.- З листа козацького гетьмана Григорія Тискіневича до київського підвоєводи М. Холоневського з проханням усунути унійно- го намісника у Києві
№ 27 1618р. Варшава. - Із записки, поданої на вальний сейм невстановленою особою, про становище в Україні та способи стримання козацької сваволі
№ 28 1621р. - Список козацьких полків і полковників, що брали участь у Хо­тинській кампанії
№ 29 1621р., березень, Київ. - Передсмертний лист гетьмана Війська Запорозь­кого Петра Конашевича-Сагайдачного до польського короля Сиґізмунда ІІІ і його сина Владислава
№ 30 1625 р., жовтня 27. - Куруківська угода[544] між представниками польського уряду і запорозькими козаками
№ 31 1630р. - Промова ґнєзненського архиепископа Венжика[545] на Шредсько- му сеймику про необхідність впорядкувати козаків, згідно з постановами Куруківської комісії, та зберегти вольності тим, котрі перебуватимуть на королівській службі
№ 32 1638 р., не пізніше липня 10, табір на гирлі р. Старець. - Лист гетьма­на Війська Запорозького Дмитра Гуні до коронного великого гетьмана Станіслава Конєцпольського з вимогою зберегти козацькі права
№ 33 П’єр Шевальє. - Розвідка про землі, звичаї, спосіб правління, походжен­ня та релігію козаків
№ 34 Ґійом Левассер де Боплан про козаків
№ 35 Ґійом Левассер де Боплан про козацьку медицину
Розділ 7. ЖІНКИ
№ 1 1359 р. - Пан Петро Радціовський купує майно у Ганни Радивонкової
№ 2 Бартоломей Зиморович про ухвалу львівських райців щодо жінок
№ 3 1509 р., лютого 18. - Дві жалувані грамоти короля Сиґізмунда I княгині Настасії Слуцькій: на маєток Кокоричі і на двір Лишків
№ 4 1514р., вересня 2, Львів. - Заява Софії Федькович про відступлення всіх прав на рибний став у с. Уріван (?) Костеві русину і про отримання від нього 35 гривен
№ 5 1514р., лютого 15, Львів. - Заява Марусі, вдови Андрія Бонарковича, про передачу Еразмові Крупеку двох виписів з актових книг чи боргових листів латинською та руською мовами Іваська та Юрка Голубковичів з Луцька на суму 50 флоринів за куплені 300 шкір і відступлення Еразмові всіх прав на цей борг
№ 6 1515 р., жовтня 13, Львів. - Заява Зінькової русинки про сплату за город, званий Бретшуховським, 2 гривен
№ 7 1514р., грудня 2, Львів. - Визнання Вівді Шамлинської своїм уповнова­женим Костя русина у справі про будинок на Руській вулиці
№ 8 1518 р., січня 9, Львів. - Заява Хоми з сестрою Анною про продаж будин­ку та городу Кузьмі литвину за 10 гривень
№ 9 1518 р., грудня 15. Львів. - Доручення Яцька русина за Анну, бабусю Стецька - сина покійного золотаря Микулина русина, що вона збереже для онука 2,5 гривни
№ 10 1519р., травня 28, Львів. - Декрет раєцького уряду про звільнення Ігнаткової від складання присяги
№ 11 1522р., грудня 1, Львів. - Заява Анусі русинки про продаж городу позаду Галицької брами на Глинській вулиці Гриневі з Волині
№ 12 1522р., березня 9, Львів. - Заява Ганусі Іванової про продаж городу на Калічій горі Іванові Білому
№ 13 1522р., січня 22, Львів. - Заява кравця Андрія русина з жінкою Марґаре- тою про борг краківському міщанинові Косьмі на суму 67 флоринів
№ 14 1550 р., травня 17, Львів. - Заява дочки покійного Андрія з Голоско і жінки передміщанина Лазаря про продаж частини в будинку і половини лану поля братові Івану Верениці
№ 15 1550 р., травня 17, Львів. - Заява передміщанки Анни Лазурової про да­рування городу в Голоско Іванові Верениці
№ 16 1550 р., червня 14, Львів. - Заява Марусі Матвійової про поквитування Вівді, жінки Дем’яна Красовського, на суму 50 флоринів
№ 17 1550 р., вересня 17, Львів. - Заява Протаса русина з жінкою Анастасіею про борг Леонардові Павелу з Чишок на суму 33 гривни 12 грошів, забез­печених на будинку та городі на Глинській вулиці
№ 18 1555 р. - Запис магнатом князем Олександром Чорторийським[596] з Волині майна дружині[597]
№ 19 Статут Великого князівства Литовського 1566 р. про жінок
№ 20 1585р., жовтня 15. - Дарування князем Костянтином Острозьким[601] міста Чуднів, містечка П’ятки та 45 сіл у володіння своїй невістці Сюзанні Ос­трозькій[602]
№ 21 1600 р. - Дарування козаком Тишком Волевачем за заповітом свого май­на дружині та дітям
№ 22 1606 р., листопада 27, Кам’янець-Подільський. — Заява Софії Флоріанової Зброжкової із зобов’язанням платити володимирському купцеві Івашку Ко- ноновичу суму, витрачену ним на викуп Зброжкової та її дочки з
№ 23 1614 р., січня 2, Корець. - Безмитний лист княжни Анни Ходкевичівни Корецької[608] на перевезення риби з її торговицького маєтку на продаж до Любліна
№ 24 1630р., серпня 4, [Галичина]. - Атестація Марти з Войнаровських Стефа- нової Немиричової своєму слузі Яну Покривницькому на перегін худоби до Пруссії для продажу
№ 25 Бартоломей Ґроїцький про жінок і дівчат, і про ґераду[610]
№ 26 Бартоломей Ґроїцький про заповіти
№ 27 Ґійом Левассер де Боплан «Як дівчата залицяються до парубків»[611]
Розділ 8. ЦЕРКВА ТА ДУХОВЕНСТВО
№ 1 1341 р., червня 29, Авіньон. - З листа папи Бенедикта XII[614] краківському римо-католицькому єпископові з дорученням звільнити короля Польщі Казимира III від присяги шанувати права і звичаї населення Галицько- Волинського князівства
№ 2 Бартоломей Зиморович про церкви Львова
№ 3 Бартоломей Зиморович про відновлення Галицької митрополії
№ 4 1375 р. - Ян з Чарнкова про утворення римо-католицьких єпархій на Русі
№ 5 1443р., березня 22, Буда. - Жалувана грамота польського й угорського короля Владислава ІІІ Яґайловича православному духовенству про зрів­няння його у свободі віри і правах з духовенством римо-католицьким і про передачу йому в управу духовних судів і колишніх церковних отчин[627]
№ 6 1499 р., березня 20, Вільно. - Жалувана грамота великого князя литовсь­кого Александра київському митрополиту Йосифові та православним єпископам литовських і руських земель про непорушність духовного суду і недоторканість церковного майна, на основі т. зв. «Свитку Ярославля»
№ 7 Мацєй Мєховський про Церкву
№ 8 1515 р., вересня 23, Краків. - Сиґізмунд І надає одну мансіонарію[637] при костелі Св. Катерини на Низьому замку у Львові[638] німецькому проповід­никові з умовою, щоб львівські райці подавали в майбутньому кандидата на проповідника йому і його наступникам
№ 9 1516 р., жовтня 13, Львів. - Доручення передміщанина священика Федо­ра з Богоявленської церкви та Івана Бродайка за ченця Марка з Холма у справі про отримання ним 11 злотих 14 грошів після смерті дяка Оначка з Тисовця
№ 10 1517р., травня 5, Львів. - Декрет раєцького уряду про відведення части­ни землі на широкій вулиці (16 ліктів ширини і 26 ліктів довжини) свя­щеникові Богоявленської церкви з чиншем 10 грошів
№ 11 1523 р., березня 16. - З грамоти великого князя Сиґізмунда І про віднов­лення Золотоверхого Михайлівського монастиря
№ 12 1545 р., січня 22, Краків. - Сиґізмунд І надає бурмистрам і райцям Льво­ва одноразове право представлення мансіонара в костелі Св. Катерини на Низькому замку у Львові
№ 13 1546 р., вересня 21, Краків. - Сиґізмунд І надає бурмистрові та райцям Львова право патронату і презентації кандидата на пароха в костелі при шпиталю Св. Духа у Львові
№ 14 1548 р., березня 22, Краків. - Сиґізмунд І надає бурмистрові та райцям Львова право пропонувати кандидата на німецького проповідника при мансіонарії в костелі Низького замку Львова
№ 15 Статут Великого князівства Литовського 1566 р. про духовенство
№ 16 1572р., травня 20, Варшава. - Сиґізмунд Авґуст зрівнює українську гро­маду Львова в політичних та економічних правах з католицькою грома­дою міста
№ 17 1585 р. - Денис Зубрицький про перебування патріарха Йоакима у Львові
№ 18 1592 р., жовтня 18, Варшава. - Сиґізмунд ІІІ надає бурмистрові та райцям Львова право пропонувати кандидата на посаду каноніка при львівсько­му кафедральному костелі
№ 19 1593 р., не раніше січня 7. - Зі скарги Львівського Успенського братства львівському гродському судові на уряд ради міста Львова за знущання над українським населенням
№ 20 1595р., червня 1 (11). - «Артикули, що належать до з’єдинення з Римсь­кою церквою», підготовлені єпископатом Київської митрополії для рим­ського папи і короля Речі Посполитої
№ 21 1595р., жовтня 8 (18), Берестя. - Офіційне проголошення унії Руської церкви з Апостольським престолом, укладене на Берестейському соборі
№ 22 1596 р., Берестя. - Осудження Берестейської церковної унії на православ­ному соборі[651]
№ 23 1595р., серпня 24. - Послання александрійського патріарха Мелетія Піґа- са[656] до західноруських братств з поясненням значення братств, з похвалою їм за вірність православ’ю і з порадою надрукувати його послання трьома мовами
№ 24 1600 р., квітня 5, Львів. - Скарга львівського православного єпископа Ба­лабана[658] на католицьку громаду Львова за озброєний напад на собор Св. Юра під час Великодніх богослужінь
№ 25 1600 р., листопада 23. - Лист Мелетія Піґаса до протестанта Мартина Броневського[659] з висловленням батьківської любові, попри різну віру, і надії, що це коли-небудь зміниться
№ 26 1604 р., липня 1, Буськ. - Протест православних кравців міста Буськ про­ти майстрів цеху, що як умову перебування в цеху ставили підкорення холмському унійному єпископові Діонисію Збируйському[662]
№ 27 1604 р. - Із щоденника Ян Велевицького[663] про розширення Луцької діє- цезії та про сприяння луцького католицького єпископа Мартина Шиш- ковського приходові єзуїтів до Луцька
№ 28 1608 р., Львів. - Окружне послання Львівського Ставропігійського братства до всього православного люду з повідомленням про гоніння від поляків і з проханням про матеріальну допомогу
№ 29 1618 р.[664] [665] - Список настанов київського унійного митрополита Велямина Рутського[666] щодо поширення унії в Києві
№ 30 1619р., грудня 5 (листопада 25), Холм. - Скарга католиків міста Холм на українців - членів православного братства, які не корилися міській юрисдикції
№ 31 1619р., Варшава. - Із промови волинського шляхтича Лаврентія Дере- винського на Варшавському сеймі про релігійні утиски руського народу
№ 32 1620р., травня 8 (квітня 28), Київ. - Лист київського митрополита Йова Борецького[669] до князя Криштофа ІІ Радзивілла[670] із інформацією про вис­вячення руської ієрархії єрусалимським патріархом та висунуті, зв’язку з цим, звинувачення у державній зрадіу
№ 33 1621р., Київ. - Скарга київського митрополита Йова Борецького до київського гродського суду на ієрархів Унійної церкви із звинувачення­ми тих у переслідуванні віленських православних міщан
№ 34 1622р., січня 22 (12), Київ. - Лист київського митрополита Йова Борець­кого до Криштофа ІІ Радзивілла із клопотанням сприяння посольству Війська Запорізького до короля Сиґізмунда ІІІ, а також із проханням пре­зентувати священика церкви Св. Спаса у Слуцьку на вакансію слуцько- го протопопа
№ 35 1621р., жовтня 4 (вересня 24), Київ. - Лист київського митрополита Йова Борецького до Криштофа ІІ Радзивілла з подякою за номінацію слуць- ким протопопом Андрія Мужиловського і проханням від імені Війська Запорізького надалі йому сприяти
№ 36 1622р., листопада 30 (20), Київ. - Лист київського митрополита Йова Борецького до слуцького протопопа Андрія Мужиловського з проханням про інформацію та пораду у справі місії ченця Івана Дубовича
№ 37 1623р., грудня 6 (листопада 26), Київ. - Лист полоцького архимандрита Мелетія Смотрицького[673] до Андрія Мужиловського з інформацією про прибуття представника уніатів Івана Дубовича нібито з пропозицією об’єднання Православної церкви з Унійною[674]
№ 38 1623р., грудня 16 (6), Слуцьк. - Лист слуцького протопопа Андрія Мужи- ловського до Криштофа ІІ Радзивілла у справі місії ченця Івана Дубовича
№ 39 1630 р., лютого 16, Дубно. - Грамота князя Домініка Заславського[675] до руських священиків у його володіннях про послух владі унійних митро­полита та єпископів
№ 40 1631р., березня 12, Варшава. - З конституції вального коронного сейму
№41 1632р., Варшава. - З акту вального сейму елекції нового короля[677] [678] [679] [680]
№ 42 1633р., Варшава. - З конституції вального коронаційного сейму його ми­лості короля
№ 43 1647 р., січня 1.- Межигірський літопис[685] про похорон Петра Могили[686]
№ 44 П’єр Шевальє про релігію в Україні
Розділ 9. КУЛЬТУРА
№ 1 Хожденіе Богородиці по мукам[698].
№ 2 1363 р. - Денис Зубрицький про побудову вірменського собору у Львові
№ 3 1382 р. — Бартоломей Зиморович про заснування школи у Львові
№ 4 1444р., липня 16, Буда. - Владислав ІІІ на вимогу райців та міщан Льво­ва дозволяє побудувати нову школу при шпиталю біля костелу Св. Духа з умовою, що вона підпорядковуватиметься раді Львова, яка відповідно матиме право обирати ректора цієї школи
№ 5 З напучення польському королеві Сиґізмунду Авґусту Станіслава Орі- ховського-Роксолана[704]
№ 6 1573р., грудня 7. - Рішення міської ради про дозвіл друкареві Івану Фе­дорову[742] прийняти на півроку столярського підмайстра для роботи в дру­карні із забороною виконувати столярські роботи поза друкарнею
№ 7 1574р. - З післяслова до львівського видання «Апостола»[744], надрукова­ного Іваном Федоровим, в якому говориться про організацію друкування книг у Львові
№ 8 1576 р., 7 липня. - Лист брацлавської шляхти королеві Стефану Баторію про те, щоб королівські укази писали їм не польською, а руською мовою
Іван Федоров (Федорович) Передмова до Острозької азбуки 1578 р. [747]
№ 10 Андрій Римша[748]
№ 11 Даміан Наливайко[750]
№ 12 Авраам Білобородський[751]
№ 13 Анонім
№ 14 О науцЬ[753]
№ 15 Афанасій Селецький[755]
№ 16 1585 р., жовтня 2. - Свідчення війта Альберта Педіана та лавників Стані­слава Смєшка, Каспара Гулинського і Станіслава Ансеріна в уряді ради міста Львова про майно Івана Федорова, що зберігається у будинку Івана Білдаги у Львові
№ 17 1586р., січня 11 (1). - Грамота антіохійського патріарха про затверджен­ня статуту братства українських міщан при Успенській церкві
№ 18 1586 р., січня 25 (15). - Послання антіохійського патріарха Йоакима V до українського населення із закликом допомогти в будівництві церкви, школи, друкарні та шпиталю у Львові
№ 19 1587р., жовтня 8. - Статут новоутвореної школи Успенського братства у Львові з програмою шкільного навчання
№ 20 1588р., Вільно. - Лист братчиків міста Вільно Львівському братству про культурні зв’язки між ними
№ 21 1592 р., жовтня 11, Варшава. - Привілей Сиґізмунда III берестейським православним жителям з підтвердженням заснування братства при цер­кві Св. Миколая
№ 22 1592 р., жовтня 15, Варшава. - Сиґізмунд ІІІ, на прохання київського воєво­ди князя Костянтина Острозького та новогрудського воєводи Федора Ску- мина, підтверджує всі права та привілеї Львівського Ставропігійського братства, дозволяє заснувати школу та друкарню з умовою, що дані права не суперечитимуть правам міста та Римо-католицької церкви
№ 23 1604 р., Львів. - Запис у книзі протоколів Львівського Ставропігійського братства про прийняття до братської школи викладачами І. Борецького та Ф. Сидоровича
№ 24 1604 р., січня 29, Львів. - Скарга друкаря Симона Будзини на Львівсь­кого владику за невиплату йому заробітку, неповернення друкарського знаряддя та ув’язнення
№ 25 1605 р., січня 22 (12), Сочава. - Лист молдавського господаря Єремії Мо­гили[768] Львівському Ставропігійському братству з проханням допомогти купити папір і підшукати дяків для переписування книг
№ 26. 1615 р., січня 3, травня 18, Львів. - Записи у рахунковій книзі Ставропігій­ського братства про спробу унійного митрополита Велямина Рутського захопити Онуфріївський монастир, в якому була друкарня, і рішення міського суду з цього приводу
№ 27 Мелетій Смотрицький
№ 28 1620р. - З листа Сиґізмунда ІІІ луцьким урядникам і міщанам про забо­рону будувати братську церкву та школу
№ 29 Захарія Копистенський[806]
№ 30 1623 р., липня 10 (червня 30), Київ. - Лист київського митрополита Йова Борецького до Криштофа ІІ Радзивілла з проханням фінансової допомо­ги для підготовки освічених людей для добра Православної церкви
№ 31 1631р., червня 15. - З обітниці печорського архимандрита Петра Могили про створення школи у Києві
№ 32 1631 р. - Повідомлення печорського архимандрита Петра Могили про відкриття у Києві школи
№ 33 1632р., Канів. - Лист гетьмана Івана Петрижицького і Війська Запорозь­кого про доцільність об’єднання Києво-Печерської школи з Братською школою в колегіум
№ 34 1639 р., листопада 20, Варшава. - Владислав IV підтверджує грамоту Сиґізмунда ІІІ від 15 жовтня 1592 р. не наводячи її, в якій міститься доз­віл Львівському Ставропігійському братству видавати книги кирилич­ним друком
ДОДАТКИ
Додаток 1 Нумізматично-метрологічний словник
Додаток 2 Польські та литовські уряди
Додаток 3 Судова влада в Речі Посполитій
Додаток 4 Адміністративно-територіальний поділ Речі Посполитої (1569-1647 рр.)[903]
Додаток 5 Єпархії Київської митрополії
Бібліографія
ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК
ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ

Книги и учебники по дисциплине Україна у середні віки (VII-XV ст.):

  1. Русь і Польща в міжнародному житті Європи (X - перша по­ловина XIII ст.) І О. Б. Головко. - Київ,2021. - 600 с. - 2021 год
  2. Генуезька спадщина на теренах України: етнодержавознавчий вимір І О. А. Гавриленко, О. М. Сівальньов, В. В. Цибулькін; Ред. О. М. Парфенюк. - Харків,2017. - 260 с. - 2017 год
  3. Келембет С.. Князі Несвізькі та Збаразькі: XIII - початок XVI століть. - Кременчук: Християнська зоря,2017. - 212 с. - 2017 год
  4. Котляр М.Ф.. Історія суспільного життя Русі: Нариси. — К.: Ін-т історії України НАН України,2016. — 288 с. - 2016 год
  5. Моця Олександр. Землероби та кочівники на Великому Кордоні Східної Європи в часи Київської Русі / Національна академія наук України. Інститут історії Украї­ни, Інститут археології; Український національний комітет істориків. — K.: Інститут історії Україні HAH України,2015.—296 с.; іл. - 2015 год
  6. БОРИС ЧЕРКАС. ЗАХІДНІ ВОЛОДІННЯ улусу ДЖУЧИ: ПОЛІТИЧНА ІСТОРІЯ, ТЕРИТОРІАЛЬНО- АДМІНІСТРАТИВНИЙ УСТРІЙ, ЕКОНОМІКА, МІСТА. (XIII-XIV ст.) КИЇВ 2014 - 2014 год
  7. Батьківщина святого Володимира: Волинська земля у подіях Х століття (Міждисциплінарні нариси ранньої історії Руси-України). - Львів: Видавництво “Колір ПРО”,2014. - 484 c.: іл. - (Серія “Невідома давня Україна”. - 1). - 2014 год
  8. Дорогичинська битва 1238 року: таємниці однієї перемоги / Тарас Каляндрук. — Львів,2014. — юо с. : іл. - 2014 год
  9. Нікітенко М. М.. Святі гори Київські: побудова сакрального простору ранньохристиянського Києва (кінець Х — початок ХІІ ст.). — К.,2013. — 484 с., іл. - 2013 год
  10. Синьоводська битва 1362 року : історичний нарис / Б. Черкас. - K.,2012. - 127 с. - 2012 год
  11. Литвинова Л.В.. Населення Нижнього Подніпров'я 12 — початку 15 ст. / Інститут археології НАН України. — Київ,2012. — 208 с.; 21 рис.; 30 табл. - 2012 год
  12. Марченко Михайло. Київська Русь у боротьбі з кочовиками до монгольської навали. - Монографія. - К: Видавництво «ПРОМІНЬ»,2012. - 208 с. - 2012 год
  13. Михайловський Віталій. Еластична спільнота. Подільська шляхта в другій половині XIV - 70-х роках XVI ст. - K.,2012. - ххіі + 450 с., іл. - 2012 год
  14. Берест Роман. Середньовічні монастирі Галичини: житло та побут. - Львів,2011. - 332 с. - 2011 год
  15. Сила м'якого знака, або Повернення Руської правди / За загальною редакцією Лариси Івшиної. — Видання друге, стереотипне. К.: ПрАТ «Українськапрес-група»,2011— 800с. - 2011 год
  16. Реймське Евангеліє Анни Ярославівни. Александрович В. С. Львів: Видавництво "МС", 2010 - 200 с. іл. - 2010 год
  17. Історія та культура Середнього Подністров’я ІХ-ХІІІ століть. Монографія /О.Л. Баженов. — Кам’янець- Подільський:2009. - 310 с. - 2009 год
  18. Володимир ЧОРНОМОР. ТАЄМНИЦІ ГЕОРГІЇВСЬКОГО МОНАСТИРЯ. Нариси. Севастополь, „ПРОСВІТА”. 2008 - 174 с. - Іл. - 2008 год
  19. Єльников М.В.. Золотоординські часи на українських землях. — K.: Наш час,2008. — 176 с. — (Сер. «Невідома Україна») - 2008 год
  20. Північне Причорномор’я і Крим в добу середньовіччя (XIV - XVI ст ). - Матеріали міжнародної наукової конференції, присвяченої 10-літтю археологічних досліджень золотоординської пам’ятки в с. Торговиці. - Кіровоград: PBB КДПУ ім. В. Винниченка,2006. - 126 с. - 2006 год
- Давня історія України (до VI ст.) - Загальна історія України - Україна 1917-1921 рр - Україна за радянських часів - Україна у XVI - XVIII стст. - Україна у середні віки (VII-XV ст.) -
- Всеобщая история - История Древнего мира - История религий - История России - Історія України -

History.Sci.House ©

history@sci.house