№ 34 1542 р., лютого 1, Вільно. - Сиґізмунд І зберігає та затверджує за бурмистром та райцями Львова право обирати перекладачів відповідно до давнього звичаю без жодних перешкод з боку королівських урядовців та сановників
В ім'я Господа, амінь. Для вічної пам'яті справи. Ми, Сиґізмунд, Божою ласкою (титулатура) всім і кожному, хто тепер і в майбутньому будуть, робимо зрозумілим і очевидним. Повідомили і сповістили нас славетні бурмистер і райці нашого міста Львова, що мали вільне право і можливість обирати і встановлювати в нашому місті Львові, за давнім дотримуваним звичаєм, перекладачів, що по-простому називаються матлєри[349], або тлумачі.
І з боку тих райців було прохання нам, щоб у такому стані їх та їхніх спадкоємців доцільно залишити, і щоб у майбутньому не виникли турботи, що може трапитись з часом у встановленні та виборі тих перекладачів ними та їхніми нащадками, ми вважали за гідне забезпечити нашою повагою, милістю та нашим королівським привілеєм, даним у цій справі. Ми на таке прохання, подане з боку згаданих львівських райців, ласкаво погоджуючись як на справедливе і доцільне, а також одне те, що ми ставимося до того нашого міста і його міщан з ласкою і милістю, доцільно залишити їм та їхнім нащадкам право у виборах та встановленні перекладачів, яке і при їхніх попередниках спокійно і без всякої перешкоди здійснювалося і прислуговувалося, а також тепер ними здійснюється, і що [це право] до жодного уряду не може належати більш відповідно, а тільки - до їх міського. Бажаючи нашою королівською повагою наперед забезпечити і потурбуватися про будь-яку складність, клопіт чи перешкоду, які в майбутньому трапляться чи виявляться їм та їхнім нащадкам з боку урядовців, достойників та інших будь-яких наших людей, тому львівському бурмистру і райцям, сучасним і що в майбутньому будуть, та їхнім нащадкам це право вибору і встановлення перекладачів, що їхні попередники і вони до цього часу мали, вважаємо зберегти і залишити та зберігаємо і залишаємо даною нашою грамотою назавжди і на віки. Вирішуємо та оголошуємо, що тим та іншим львівським рай- цям, що в майбутньому будуть, і нікому іншому те право встановлення і вибору перекладачів або ліцитаторів[350] за давнім звичаєм та правом повинно вічно утриматися, прислуговуватися та здійснюватися без будь-якої перешкоди та протидії, як урядників та достойників, так і інших людей і підданих будь-якого становища, походження, високого рангу. Власне львівському бурмистру і райцям, сучасним і майбутнім, даємо ту можливість і право вибору і встановлення перекладачів згідно зі старим звичаєм і давнім правом тримати, мати, здійснювати, прислуго- вуватися, користуватися мирно і тихо, володіти вічно і назавжди. Для довір'я і засвідчення всім і кожному це наказали написати і нашою печаткою зміцнити.Дано у Вільні напередодні Введення в храм Пречистої Діви Марії, року Божого 1542, нашого панування - 36, у присутності (список свідків). Дано через руки згаданого велебного у Христі пана отця Самуеля Мацєйовського, плоцького єпископа і віце-канцлера Польського Королівства, щиро нам милого.
Самуель, плоцький єпископ і віце-канцлер, підписав.
За свідченням велебного у Христі пана отця Самуеля Мацєйовського, плоць- кого єпископа і віце-канцлера Польського Королівства.
Привілеї міста Львова (XIV-XVIII ст.) / Упоряд. М. Капраль. - Львів, 1998. - С. 251253.