№ 34 1639 р., листопада 20, Варшава. - Владислав IV підтверджує грамоту Сиґізмунда ІІІ від 15 жовтня 1592 р. не наводячи її, в якій міститься дозвіл Львівському Ставропігійському братству видавати книги кириличним друком
Владислав IV, Божою ласкою (титулатура). Повідомляємо даною нашою грамотою всім та кожному, кому потрібно, Представлено перед нами грамоту найяснішого покійного, блаженної пам'яті нашого найдорожчого батька, з датою - у Варшаві 1592 р.
За цим привілеєм [надано] всі права руській церкві грецького обряду під титулом Успіння Пречистої Діви Марії, і далі надання чи можливість здавна друкування книг рукописними літерами у друкарні там [у Львові], з дозволу найясніших наших попередників; у згаданій церкві [друкування] встановлене й у володіння передане, зміцнене та підтверджене, як те все ширше міститься у привілеях божественної пам'яті наших попередників та інших дипломах тієї церкви та братства, введеного до тієї церкви. І просили нас, щоб ми вважали за гідне погодитися як щодо нашого підтвердження і цією даною [грамотою] щодо вищезгаданої друкарні для вибивання [літер] та друкування, продажу і виставлення книг руськими літерами, як недавно, так і давніше друкованих, щоб ми дали наш дозвіл, і щоб ніхто тут частково не перешкоджав у нашому місті Львові сучасним власникам згаданої друкарні. Таким чином, ми, обстоюючи привілеї божественної пам'яті наших попередників та бажаючи зберегти цілими і непорушними права, імунітети, ласкаво надані нашими попередниками нашим вірним підданим, хочемо зберегти і зберігаємо вищезгадану друкарню-типографію згаданої церкви та братства, встановленого біля неї, у виконанні своєї роботи справно стосовно вільності і можливості друкувати українські книжки та писання як світські, так і духовні, що слугують здійсненню божественних обов'язків; однак так, щоб нічого в тій друкарні не друкувалося, що було б проти гідності нашого королівського маєстату та святої Римо-католицької церкви. Таке додаючи, що під карами, визначеними нашим рішенням, нарешті разом з тим уточненням, щоб тільки однією українською [мовою] друкували і з такою нашою забороною, щоб ніхто з типографів у нашому місті Львові не друкував будь-якої книжки або писання українськими літерами або під приводом якого-небудь свого привілею для друкування польськими чи латинськими літерами, видобутого від нас, наважився б на їхню шкоду собі привласнити та приписати - під [карою] такої втрати надрукованих книг, за якою половина штрафу припаде нашій скарбниці, а інша половина - потерпілій стороні. Що [до відома] доводячи всім та кожному уряду королівства та наших провінцій, особливо, до уряду як львівського гродсько- го, так і міського, наказуємо, щоб стосовно користування згаданою друкарнею і можливості друкування книжок та імунітетів вищеподаних для згаданої церкви грецького обряду та встановлення там братства, потім і щодо володіння тією друкарнею хай [уряди] зберігають та дбають, щоб [інші] зберігали задля нашої ласки. Для довір'я до справи дану [грамоту], підписану нашою рукою, наказали скріпити печаткою королівства.Дано у Варшаві 20 листопала, року Божого 1639, наших панувань у Польші та Швеції 7 року.
Владислав, король.
Андрій Буяльський, секретар священного королівського маєстату.
Привілеї національних громад міста Львова (XIV-XVΠI ст.) / Упоряд. М. Капраль. - Львів, 2000. - С. 60-62.
Еще по теме № 34 1639 р., листопада 20, Варшава. - Владислав IV підтверджує грамоту Сиґізмунда ІІІ від 15 жовтня 1592 р. не наводячи її, в якій міститься дозвіл Львівському Ставропігійському братству видавати книги кириличним друком:
-
Давня історія України (до VI ст.) -
Загальна історія України -
Україна 1917-1921 рр -
Україна за радянських часів -
Україна у XVI - XVIII стст. -
Україна у середні віки (VII-XV ст.) -