№ 26 Бартоломей Ґроїцький про заповіти
Заповітом ані чоловік, ані жінка майна свого нікому передати, лежачи хворим, не можуть без дозволу спадкоємців і нащадків. Оскільки в духовному праві сказано, що остання воля має бути кожному виконана, то треба це розуміти про тих, хто вільні [розпоряджатися] своїм майном, коли те чинять при здоров'ї та будучи при повній свідомості.
Тоді такого заповіту, коли б сім свідків його засвідчили або коли б перед управою такий заповіт було вчинено, спадкоємець повинен дотримуватися. Що ж до рухомого майна, то може віддати з власної волі кожен. А так само розуміється про ті речі, які можна заповітом узаконити, що й про рухоме майно йдеться (Jure Municipali, articulo 65).Заповітом теж дружина, як і будь-хто інший, не може нічого віддати без чоловікового дозволу, в тім і рухомого майна. А ґеради тієї не може віддати, навіть коли б і чоловік дозволив (Speculo Saxonum, libro 1, artic[ulo] 31 et art[iculo] 52. Et Iure Municipali, art[iculo] 65).
Заповіт сім свідків посвідчують, коли б він не був офіційно укладений, а віри йому б не було (Speculo Saxonum, libro 1, artlculo 8. Et Iure Municipali, articulo 65).
Заповітом тому не може ніхто нічого віддати без дозволу спадкоємців; а через те це вчинено, що батьки необачні або немилосердні залишали дітей своїх в убозтві, обділивши заповітом потомство своє так, що нічого або мало що дітям залишали, що було проти добрих звичаїв. А так тому той закон учинений, аби дітям маєтність їхня залишилася, до того ж той, хто що має віддати, переказати, повинен це робити вчасно, поки сам того уживати може. Адже хто що віддає після смерті, то вже не йому належить, а його спадкоємцям. Дружина також чиясь не може бути в тому звинувачена, коли б із таких речей щось пропало (Speculo Saxonum, libro 1, articulo 52).
Groicki B. Artykuły prawa majdeburskiego ktore zowią Speculum Saxonum z łacińskiego jezyka na polski przełożone і znowu drukowane roku pańskiego 1629. - Warszawa, 1954. - S. 56-57.