№ 46 Алессандро Ґваньїні про посади найзначніших сенаторів
Ґнєзненський архієпископ по праву є у королівстві перший (Primas) і найперший ксьондз не тільки тому, що має владу над всім духовенством в Короні та найголовніше місце в сенаті, він також має і найвищу в Короні зверхність.
Він під час міжкоролів'я (interregni) скл икає панів сенаторів до ухвалення справ Речі Посполитої, вислуховує [донесення] посольств підданих, призначає день і місце обирання нового короля, оголошує цього обраного і потім його сам і коронує.Єпископи у сенаторському порядку йдуть попереду всіх світських, бо це походить від побожності польського народу, яку він успадкував ще від своїх предків. Їм дано перше місце тому, що їх знали з часів прийняття християнської віри як безпомилкових пастирів і сторожів здоров'я душ.
Воєвода кожен є вищим володарем, він найперший у порядку світських сенаторів, генеральний розпорядник і гетьман рицарства свого воєводства, але за часів воєнних він не виконує гетьманських функцій, хіба що під час посполитого рушення. Але до цього справа не доходить, хіба що виникає нагла й раптова потреба через якогось великого ворога.
Каштелян належить до сенаторського уряду; він гетьманує на місці свого воєводи над рицарством; також інші каштеляни у своїх повітах здійснюють свою зверхність: вони з королівського дозволу судять, збирають прибутки й відсилають до скарбу.
Маршалок, канцлер, підскарбій, які мають уряд в Короні і Великому князівстві Литовському і про яких нема потреби писати, бо ці уряди в усіх державах є досить значними. Додам тільки те, що вони хоч і мають останнє місце в сенаті, однак їхній уряд найбільший і кожному з них відкриває шлях до вищих посад [...].
Гваньїні Олександр. Хроніка Європейської Сарматії/ Упоряд. Ю. Мицик. - К., 2007. - С. 282.