№ 38 1546 р., червня 23, Краків. - Сиґізмунд І надає львівським громадянам право пред’являти всі свої привілеї, надані ним, а також попередніми та наступними королями, лише йому та його наступникам і нікому іншому
В ім'я Господа, амінь. Для вічної пам'яті справи. Ніщо з людських справ не є міцним і тривким, що не гинуло б з плином часу, якщо не буде збережене за допомогою пам'яток грамот від забуття.
Тому ми, Сиґізмунд, Божою ласкою (титулатура). Змістом даної грамоти повідомляємо всім, кому необхідно. Наші львівські міщани представили нам привілей найяснішого пана Владислава, короля Угорщини та Польщі, дорогого нашого дядька, за яким їм була надана прерогатива, що нікому іншому, а тільки йому привілей міста вони повинні показувати. Просили нас, щоб ми вважали за гідне цю [грамоту] схвалити і підтвердити. Ми, вищезгаданий привілей добре оглянувши, і хоча звернули увагу, що не назавжди, але тільки до прибуття вищезгаданого пана короля Владислава до Львова був наданий місту цей [привілей], однак маючи на увазі вірну службу нам міста Львова і зміцнення того міста та добрий і тривалий порядок, що зберігається [в місті], невтомне старання, і знаючи такі привілеї і прерогативи інших міст нашого королівства і особливо нашого [міста] Кракова, який ніде інде, тільки нам у Кракові свої привілеї представляє; вважали місто Львів цією прерогативою прикрасити і дарувати [йому], так що за порадою і згодою сенаторів нашого королівства, що тепер присутні, прикрашаємо і даруємо нашою грамотою. А саме, щоб у жодних справах, якими би великими або також малими не були, не показували і не представляли будь-які свої підтвердження, привілеї і грамоти, що має [місто] від нас і наших попередників і від наших спадкоємців матиме; жодним іншим особам будь-якого походження, гідності або уряду, навіть якщо будуть від нас визначені комісари, тільки повинне місто показувати нам і нашим спадкоємцям у час присутності в Польському Королівстві або наших спадкоємців, і ні ми і ні наші спадкоємці чи будь-які урядовці і достойники нашого королівства не можуть примусити [до іншого] на вічні часи. Для довір'я і засвідчення цієї справи до даної грамоти наша печатка є підвішена.Дано у Кракові в переддень свята Тіла Господнього, року Божого 1546, нашого панування - 40, у присутності (список свідків). Дано через руки згаданого велебного у Христі пана отця Самуеля Мацєйовського, польського єпископа і віце-канцлера нашого королівства, щиро нам милого.
Самуель, плоцький єпископ і віце-канцлер, підписав.
За свідченням того ж велебного у Христі пана отця Самуеля Мацєйовського, плоцького єпископа і віце-канцлера нашого королівства.
Привілеї міста Львова (XIV-XVIII ст.) / Упоряд. М. Капраль. - Львів, 1998. - С. 274276.
Еще по теме № 38 1546 р., червня 23, Краків. - Сиґізмунд І надає львівським громадянам право пред’являти всі свої привілеї, надані ним, а також попередніми та наступними королями, лише йому та його наступникам і нікому іншому:
-
Давня історія України (до VI ст.) -
Загальна історія України -
Україна 1917-1921 рр -
Україна за радянських часів -
Україна у XVI - XVIII стст. -
Україна у середні віки (VII-XV ст.) -