№ 34 1622р., січня 22 (12), Київ. - Лист київського митрополита Йова Борецького до Криштофа ІІ Радзивілла із клопотанням сприяння посольству Війська Запорізького до короля Сиґізмунда ІІІ, а також із проханням презентувати священика церкви Св. Спаса у Слуцьку на вакансію слуцько- го протопопа
Найясніший милостивий князю!
Пане, пане мій милостивий!
Послушенство моє постійними молитвами в милостиву ласку в. кн. м., пана мого милостивого віддавши, покірно і смиренно подяку склавши за милостиву і ласкаву звістку і панський християнський помисл в.
кн. м. про нас, богомольців і про заспокоєння в. кн. м. й убогого народу нашого руського, зобов’язуємо себе самих і весь народ наш в. кн. м. і надалі ми жадаємо милостивого ласкавого клопотання перед його кн. м., паном нашим милостивим, аби він із милостивої панської батьківської ласки і своєї доброти зволив задовольнити наш народ у релігії стародавній, а нас, убогих духовних своїх вірних богомольців, в урядах наших Церкви і східної залежносте [?] зволив наказати скасувати універсали, в яких містилися брехливі наклепи [на нас] у турецькій зраді. Спеціально для того і Військо його королівської мосці Запорозьке посилає своїх послів до й. к. м., пана свого милостивого, а при нагоді просять покірно про посередництво в. кн. м. у цьому питанні. Котрого [посередництва] вони разом із нами [і] добродійства свого м. пана зазнавши, самих себе і нащадків наших віддаємо [вашій князівській милості] з належним богомольством і своїм найнижчим послухом, щоб постійно віддячувати.Для церковного порядку в місті в. кн. м. Слуцьку ми владою, даною нам від Господа Бога, поставили для догляду за всіма церемоніями в церкві Божій протопопа (в дієцезії слуцькій), мужа богобоязкого, зацного отця Андрія Мужилов- ського, пресвітера церкви Святого Спаса у Слуцьку (адже суперечить канонам та звичаям святої Церкви, коли священиками управляють архимандрити чи ігумени або ченці). За цього [Мужиловського] прошу в. кн. м., свого милостивого пана, аби він був конфірмований листом від в. кн. м. Віддаючи при цьому милостивій ласці в. кн. м., нашого милостивого пана.
З Києва, з монастиря церкви Золотоверхої, січня 12 року 1622.
В. кн. м. найнижчий слуга й богомолець Йов Борецький, київський митрополит православний рукою власною.
Мицик Ю. Із листування українських письменників-полемістів 1621-1624 років // ЗНТШ. - Львів, 1993. - Т. CCXXV: Праці історико-філософської секції. - С. 329-331.