№ 22 1596 р., Берестя. - Осудження Берестейської церковної унії на православному соборі[651]
[...] Тому що до інших виступів той апостат[652], митрополит київський, галицький і всієї Русі, на ім'я Михайло[653], з єпископами своїми, які в його злому умислові помічені були, як Іпатій - володимирський, Кирило - луцький, Герман - полоцький, Денис - холмський, Йона - пінський, нарешті, і того не хотіли вчинити, щоб заклику нашого канонічного послухатися, а за ним перед нами на синод ставилися і справу про себе дали в тих безбожних вчинках своїх, на які осмілилися були завзятися, тому ми тоді, гвалтовній потребі догоджаючи, вчинили те, що ми на пробування і на випитування всіх тих схизматичних[654] кляуз, які самовільно через них виявились і справили такі великі заворушення [хвилювання] між людом, що ім'ям державним називається, у тім богом береженій єпархії [...][655] що з них явно визначили: тому що всі, що однаково з нами мислять і в звичаях, а також у догмах нашої Східної Апостольської Католицької церкви непохитно перебувають, вони засвідчені як явні апостати і зазнайки легковажні [...].
А зневажена ними свята Божа Східна церква дозволяє на те і через нас обов'язково наказує на нинішньому соборі, щоб вищезгаданий митрополит Михайло був скинутий, а також і згадані єпископи і вже [.] усіх шат архієрейських були позбавлені і відсуджені від усякого управління і порядкування, навіть від самого імені свого єпископського, і постановити на тому соборі церковному, щоб були геть викинуті і виписані.Хрестоматія з історії УкраїнськоїРСР: У 2 т. - К., 1959. - Т. 1: З найдавніших часів до кінця 50-х рр. ХІХ ст. / Упоряд. О. Бевзо та ін. - С. 180.