№ 23 1595р., серпня 24. - Послання александрійського патріарха Мелетія Піґа- са[656] до західноруських братств з поясненням значення братств, з похвалою їм за вірність православ’ю і з порадою надрукувати його послання трьома мовами
Мелетій, милостію Божіею, папа и патріархъ великого града Александріи и судіа вселенскій, блюститель вселенского престола Константинополя.
Православнымъ і благочестивымъ братствамъ, иже въ Россіи[657] обрѣтающимся православныхъ Росій, о Господи възлюбленымъ сыномъ нашего смиреніа, благодать, милость и миръ, отъ Господа и Бога и Спаса нашего Іисуса Христа.
Смиреніе наше молитъ и благословляетъ всѣхъ васъ о Дусѣ Святѣ, молящи Господа нашего Іисуса Христа единороднаго Сына и Слово Божіе и Отчее, единосущнаго Отцу, да съблюдетъ всѣхъ васъ и покрыетъ, и съхранитъ, и умножитъ, въ подааніе Духомъ Святымъ, исходящимъ отъ Отца присносушнымъ исхожденіемъ и спокланяемымъ Отцу, отнюдуже исходитъ, и Сыну, имъже подается созданію. Вѣмы бо, яко утверженіе Церкве Христовы суть, яже по мѣстехъ священыи братства, и яко щитъ нѣкий въ помощъ самой Церкви. Вси бо сущее мы братіа, елици въ Христа крестіхомся, Его приобщающеся сыноположеніа дару, не въ работы, но въ сыноположеніа дусѣ, въ немъже зовемъ авва Отецъ. Сущій убо вси братіа о Христѣ Іисусѣ въ сохраненіе і соблюденіе таковоя благодати и таковаго дарованіа, составленіе начинаютъ священое боящейся Бога, и сътавляютъ братъства: овій убо іноческіи, иніижъ і скитническіи, многіи же, имже неудобно есть иже въ гра- дехъ съжителъства удалитися и пустынныа наслѣдовати труды и скитничество, или иное житіє възимати, братство умыслившо христианского братъства дщери, благаго корени благіа отрасли. Страхъ Божій, і юже къ ближнему любовъ пред- ложеную имуще, обѣтованіаже слагающе преподобныя, еже стекатися нуждамъ церковнымъ и полагати требующимъ, страннымъ, убогымъ, недужнымъ, иже въ темницахъ, священыхъ храмовъ и священаго чину въ прилежаніи, подвиги, труды, промысломъ, коштомъ, и яко бы нѣціи велікаго Божіаго градз поборници въ стражу, помощъ въ скорби своимъ, въ отгнаніе же противныхъ, въстающе.
Се естъ еже и глаголются братіа, съставленіи въ съблюденіе поданнаго благочестіа, основани на основаній Апостолъ, сущу краеугольному самому Христу, отъ Него же і чаютъ небесныхъ вьспріатій въ день възданіа, за иже о тѣлѣ Христовѣмъ, еже есть Церковъ, главу имущіа яко плоть Христа, бдятъ, подвизаются, тружа- ются, иждиваютъ, сторицею вмѣсто единаго вьспріати имуще, и животъ вѣчний наслѣдствующе. Добріи раби благіи, добріи дѣлителіе винограда Христова иже съ Христомъ погребшеся, и животъ съ Нимъ съкровенъ имуще, егда Христосъ явится въ славѣ, тогда и вы съ Німъ въ славѣ явитеся, вѣнцы одѣвающеся правды. Токмо не обленяйтеся въ трудѣхъ и подвизѣхъ и милостыняхъ, грѣюще тѣло Христово, Церковъ, требующихъ доблѣ защищайте, въ востающей бури, еже на Православную церковь, отъ иже никогда митрополита кіевского і съ отступниковъ его, иже взлюбивше нынѣшній вѣкъ, послѣдовашя инославнымъ, отеческихъ догматъ и преданій отступивши, яже вся мы отъ седми Вселенскихъ събо- ровъ держимъ, пріавше утверъженаа и запечатлѣннаа многыхъ лѣтъ періоды, отъ нихже намъ Божіимь человѣколюбіемь и благодатію православнымъ, нелѣпо естъ отторгшеся послѣдовати повымъ вымысломъ: но и велми бѣдно: отци бо, анаѲеме приложеніа отдали и приобщеніа быти чюждимъ повелѣли священныхъ Христовы истинноа Церкви, радующихся приложеніомъ, і новымъ вымысломъ. Якожъ иногда и древле Богъ Моѵсеомъ повелѣ ниже прилатати, ниже отъимати, что отъ освященыхъ отъ Бога отцы. И Павелъ вошетъ яснѣ, анаѲема быти аще и аггелъ бы былъ съ небеси, (еже есть немощно), аще ино что паче еже предашя апостоли, дерзнетъ ново пресѣкати. О сихъ много многажды посилахомъ укрѣпляюще ваше благоговѣніе нашими посланій, яже типарному художеству подайте, и греческы и руски, (аще благо быти и латинскы), да будетъ мало нѣкое утѣшеніе, въ іже отъ съпротивныхъ обуреваній православнымъ, ихже вы есте изрядныя і избранныя части исъставы. И васъ Господь Богъ да съхранитъ невредны душею же і тѣломъ въспоминающихъ и насъ, иже за Христа плѣнниковъ. 24 августа 7105 - отъ со- зданіа миру.Въ Цариградѣ.
Малышевский И. Александрийский патриарх Мелетий Пигас и его участие в делах русской церкви. - К., 1872. - Т. ІІ. - С. 70-72.