№ 32 1550 р. - Михалон Литвин[180] про порівняння Литви та Московії в справах внутрішнього управління
[.] У Литві одна особа займає по десять посад, тим самим усуваючи інших від їх виконання; московський же князь зберігає рівність між своїми, не даючи одній особі багатьох посад. Управління одною фортецею і то лише на один, а часто на два роки доручається спільно двом воєводам і двом дякам - робиться це з тією метою, щоб бояри, спонукувані надією на отримання воєводства, більш ревно служили своєму князю і щоб воєводи м'якше ставилися до підданих, з огляду на очікуваний звіт і суд.
Оскільки чиновник, засуджений за хабарі, має боротися в поєдинку з постраждалим, хоч би той був і простого звання; хоч звинуваченому і дозволяється виставити замість себе іншого на поєдинок, але якщо заступник його буде переможений, то пеню платить сам звинувачений. Унаслідок цього, при дворі не так часто чути скарги на утиски.Розважливість цього варвара не менше проявляється й у веденні господарства; він до такої міри не гребує нічим, що продає полову, сіно і солому [...]. Обережна роздача воєводств приносить ще й ту користь, що ті, кого князь посилає захищати межі своєї держави, вирішувати громадські справи чи здійснювати найбільш дальні посольства, виконують усі ці доручення не на отримані від князя кошти, а за власний рахунок, і якщо виконують усе відповідно до волі й намірів князя, то замість платні отримують у нагороду не гроші, а посади, про які було сказано вище [.]. У нас же, навпаки, ті, котрі посилаються куди-небудь, перш ніж виявлять заслуги, отримують багато грошей з казни, хоча в основному повертаються нічого не зробивши, але спричинивши значні утиски тим, через володіння яких пролягав їхній шлях, і розоривши їх вимогою постачання коней; ця повинність у нас називається підвода. В Московії тільки гонець, який потребує дуже спішної їзди у державних справах, може таким способом користуватися кіньми. Ці гінці, завдяки швидкій їзді і частій зміні втомлених коней (які утримуються з такою метою швидкі й здорові у багатьох місцях), надзвичайно швидко повідомляють відомості[181]. Навпаки, в Литві канцелярія великокнязівська щедро роздає дипломи на право користуватися такою їздою; і нерідко підводи використовуються для перевезення приватного майна придворних, а потім, внаслідок їхньої недостачі, ми без оповіщення наражаємось на напад ворогів, які своєю появою випереджають звістку про їхній напад, послану з кордону. Не так давно ще звільнені були від цієї повинності особи, які здавна отримали помістя з обов'язком доставляти підводи на всіх шляхах від кордонів московських, татарських і турецьких у нашу столицю Вільно. Цей даний їм привілей варто би відмінити, як шкідливий для державних інтересів [.].
Мемуары, относящиеся к истории Южной Руси. - К., 1890. - Т. 1. - С. 45-46.