№ 66 р., лютого 25, Варшава. - Сиґізмунд ІІІ дарує навічно львівським міщанам дві третини надходжень від великих судових справ, що відбуваються у львівському війтівському суді
Сиґізмунд ІІІ, Божою ласкою (титулатура). Даною нашою грамотою повідомляємо всім і кожному, кому необхідно. Ми, зважаючи на відданість міщан нашого міста Львова, вірно нам підданих, прагнучи, щоб згадане нам місто як прикордонне, виставлене під напади ворогів, більше зростання щоденно [мало]; [щоб] усю ретельність та зусилля збільшувало, до кращого становища прийшло; на прохання сенаторів, дорадників та земських послів, які зібралися на цьому вальному сеймі королівства, передане нам від імені і з боку згаданого нашого міста, щоб дві частини відокремлених і для нас вилучених та збережених грошових кар за великі справи, що в певному привілеї, наданому найяснішим покійним Владиславом, нашим попередником, у році 1378 згаданому нашому місту Львову щодо війтівства[390], ми вважали дати, надати і на користь міста використати.
Тому, бажаючи щойно згаданому тому місту Львову виняткову нашу ласку подарувати, з найпалкіших прагнень нашої душі, дві частини кар у згаданому привілеї Владислава, божественної пам'яті нашого попередника, що від будь-яких злочинів та провин з [уряду] війтівства нам припадають чи будь-якій нашій людині, уповноваженій нами будь-яким способом та чином, з будь-якого випадку і згідно вищезгаданого привілею нам і нашим спадкоємцям залишаються, згаданому нашому місту Львову у вічне користування міста разом зі всім і цілковитим війтівством з усіма до нього належними додатками і придатками даємо, надаємо і на вічні часи інкорпоруємо, нічого нам, нащадкам, або будь- якій нашій людині зі згаданих двох частин кар не залишаючи або вилучаючи, але цілковите і повне наше право і наших спадкоємців, відповідно до даного привілею, згаданому місту, давши, дарувавши, надавши і назавжди інкорпорувавши. Ми і наші спадкоємці обіцяємо, що наше місто Львів і тих міщан та жителів, які є тепер і в майбутньому будуть, при тому війтівстві і двох частинах кар та всіх придатків [до війтівства], дарованих місту вищенаведеним чином, хочемо зберегти при мирному і здавна постійному користуванні без будь-якого спротиву і будь-якої перешкоди на вічні часи. Для довіри до цієї справи дану [грамоту] нашою рукою підписали і наказали королівською печаткою засвідчити.Дано на вальному сеймі у Варшаві 25 лютого, року Божого 1619, нашого панування у Польщі - 31, у Швеції - 25 року.
Сиґізмунд, король.
Якоб Задзік, секретар.
Привілеї міста Львова (XIV-XVIII ст.) / Упоряд. М. Капраль. - Львів, 1998. - С. 414416.