№ 4 1444р., липня 16, Буда. - Владислав ІІІ на вимогу райців та міщан Львова дозволяє побудувати нову школу при шпиталю біля костелу Св. Духа з умовою, що вона підпорядковуватиметься раді Львова, яка відповідно матиме право обирати ректора цієї школи
В ім'я Господа, амінь. Для вічної пам'яті справи. Як ми помічаємо, з усіх королівських і володарських [надань] максимально благочестивим і розсудливим є надання, що рівномірно несе як зручність, так і честь, це [надання] вічності необхідно доручати через написану очевидність, щоб нащадки побачили і дізналися, що прихильна ласка королів звичайно не буде замикатися на благо тих, хто бажає працювати.
Тому ми, Владислав ІІІ, Божою ласкою (титулатура). Змістом даної [грамоти] повідомляємо всім, кому необхідно, як сучасникам, так і прийдешнім. Прохання, подане нашому маєстату з боку наших славетних і вірних райців, міщан і громади нашого міста Львова, містило, щоб ми вважали за гідне надати можливість, будинок чи школу для навчання дітей науки, при шпиталі звести і наново побудувати в межах мурів згаданого міста Львова, біля костелу Св. Духа; причому вихователем школярів чи учителем може стати за їх згодою, скільки разів виникає необхідність і як вони вважатимуть за необхідне, щоб поставити і найняти, призначити, визначити і зняти. Таким чином нам справедливим бачиться те, що просили ці наші львівські міщани, мало того, кожного разу з цього Божа служба, яку понад усе любимо, помножується і честь нашого міста і зручності прирощуються; згаданим райцям, міщанам і громаді міста Львова при нараді з нашими досвідченими [дорадниками] такий будинок чи школу при шпиталі звести і наново побудувати в межах мурів згаданого міста Львова, біля костелу Св. Духа, вічноіснуючу можливість дали, надали, передали і змістом даної [грамоти] даємо, надаємо й обдаровуємо та милостиво дозволяємо, щоб цей будинок чи школу тільки одні райці, які на той час будуть, і ніхто інший вихователя або учителя школярів могли і мали силу призначати, поставляти, наймати, визначати і знімати, як вимагає необхідність, і щоб синів шляхтичів і зем'ян та нешляхтичів до тієї [школи] вільно могли [приймати] вічними часами. І як в інших школах є звичай, щоб міста нашого Польського Королівства [можна було] відвідувати, приходити, в них залишатися, зупинятися і ретельно займатися [навчанням]. Ту школу, що збудована і будується, ті райці хай покращують, управляють [нею], підтримують вічними часами, як справжні фундатори і перші ректори. Для засвідчення цієї грамоти наша печатка є підвішена.Діялося у Буді у четвер, на другий день після [свята] Розділення апостолів, року Божого 1444. У присутності (список свідків). Дано через руки велебного Йоана Рея, намісника костелу Св. Михаїла на Краківському замку, тепер нашого хранителя печатки, щиро нам милого.
За свідченням того велебного Йоана Рея, намісника костелу Св. Михаїла на Краківському замку.
Привілеї міста Львова (XIV-XVIII ст.) / Упоряд. М. Капраль. - Львів, 1998. - С. 94-96.