№ 22 1606 р., листопада 27, Кам’янець-Подільський. — Заява Софії Флоріанової Зброжкової із зобов’язанням платити володимирському купцеві Івашку Ко- ноновичу суму, витрачену ним на викуп Зброжкової та її дочки з
Діялось у Кам'янці-Подільському замкові на п'ятий день напередодні Всіх Святих, року Божого 1606.
Прийшовши особисто до уряду і гродських книг Кам'янецького замку Кам'янця-Подільського, шляхетна Софія Флоріанова Зброжкова разом із своєю донькою панною Анною, які під час раптового татарського наїзду на Волинську землю були захоплені у селі Рублівці і разом з багатьма іншими людьми завезені у неволю до турецького міста Білгорода, будучи здорова і тілесно і розумово, без примусу і жодного наполягання цілком явно заявила через виданого їй для цієї справи опікуна, шляхетного Яна Гжеського, що вона з волі Господа Бога під час несподіваного татарського наїзду була силоміць захоплена у згадану неволю і відірвана від своїх родичів і статків із села Рублівки князя Курцевича-Булиги, а згодом завезена татарами до вказаного панського міста. Але там, у цім турецькім місті Білгороді, вона з ласки Божої побачила міщанина і купця з міста його кор. милості Володимира, славетного Івашка Кононовича, який приїхав туди з метою закупівлі певних товарів для заробітку і на потреби власного господарства, і просила його, падаючи йому в ноги з великим плачем, щоб він, як чоловік християнський, а до того ж іще і сусід по повітові Корони Польської, відклавши свою закупівлю, визволив її з дитиною з неволі і злигоднів. При цьому вона обіцяла, коли він довезе їх звідси здоровими до Польщі чи до Волині, до міста Кременця, відшкодувати йому не лише ту суму, яку він дасть ворогові за викуп, але й усі інші видатки, пов'язані з їх викупом, визволенням, харчуванням та іншими потребами. Вона також зобов'язувалася під закладом власного майна протягом двох тижнів після приїзду до Кременця відшкодувати йому втрачений заробіток на суму 642 злотих обліку й монети польської, визнаючи його на віру, але так, нібито вони уклали угоду з дотриманням усіх приписів права.
Вчинити ж це вона має, нікуди не від'їжджаючи і не передаючи себе під захист поважного шляхетського зібрання, і не застосовуючи на свою користь жодних хитрощів і законних та незаконних вивертів. А якби хтось із свояків чи родичів вищезгаданої Софії, матері, і Анни, дочки, захотів би і наважився завдати панові Івашкові Кононовичеві якихось утруднень, вона обіцяє повністю взяти на себе обов'язок його оборонити, не відмовляючись жодною фіктивною причиною. І так само якби щось подібне на свою користь вчинили Софія чи її донька Анна, то це все мусить рахуватися за цілком безпідставне під закладом у 2 тис. гривен на випадок того, якби пан Івашко Ко- нонович мав зазнати у цій справі якихось утруднень. Це, втім, не закриває дороги до ласки і милосердя.Уряд, підтверджуючи згадане зізнання Софії, прийняв його до своїх книг і дозволив видати з них випис під урядовою печаткою.
Мартін Цеклінський, підстароста і гродський суддя Кам'янецького гродсь- кого суду.
Торгівля на Україні, XIV - середина XVII століття: Волинь і Наддніпрянщина / Упоряд. В. Кравченко, Н. Яковенко. - К., 1990. - С. 239-241.