№ 19 1434 р., травня 6, Троки. - Грамота великого князя литовського Сиґіз- мунда Кейстутовича про підтвердження прав і привілеїв князям і боярам Великого князівства Литовського[110]

В ім'я Бога, амінь! На вічну пам'ять про діяння.

Оскільки ми запобігаємо великим тягарям від помилок і сумнівів, коли спра­ви нашого часу міцно закріплюємо писаними грамотами з підписами свідків, тому ми, Сиґізмунд, Божою милістю великий князь литовський (титулатура) оголошуємо всім нинішнім і майбутнім, кому належить знати про це, що бажаємо наші землі Литовські й Руські впорядкувати та справи їх привести в найкращий стан і зробити це з Божою поміччю в міру наших сил.

Тому князям і боярам, як литовським, так і руським, названих земель наших Литви і Русі жалуємо, з ласки нашої щедрості, дозволяємо і надаємо незворотно на віки таке:

§ 1. По-перше, за доносом чи за таємним звинуваченням з боку будь-кого, чи за необгрунтованою підозрою ми не будемо переслідувати чи карати названих князів чи бояр, перш ніж вони не будуть звинувачені в публічному суді, відповід­но до законів, яких дотримуються в Литовській землі.

§ 2. Далі всі названі князі і бояри та їхні законні діти хай володіють всіма спадковими володіннями на рівних правах, як звичайно володіють у інших краях християнських, і хай вільно їх продають, обмінюють, дарують, відчужують і роз­поряджаються ними за своєю доброю волею, як самі вважатимуть вигіднішим, але з тією умовою, щоб перед нами чи нашими посадовими особами здійснювали записи про відчуження, обмін, продаж чи дарування.

§ 3. В тому разі, якщо кому-небудь з названих князів і бояр доведеться по­кинути цей світ, то його жінка, поки буде вдовою, залишиться в успадкованих володіннях свого чоловіка, без поділу їх нашими посадовими особами і нашими спадкоємцями.

А якщо вона забажає вийти заміж за іншого, то нехай задовольняється май­ном, яке виділив їй чоловік, а батьківські володіння залишить законним дітям померлого чоловіка. Якщо ж не буде дітей, то спадковими володіннями хай во­лодіють рідні брати також без перешкод з боку наших посадових осіб і наших спадкоємців.

§ 4. Майном і володіннями, пожалуваними світлішим князем Олександром, інакше Вітовтом^[111], колишнім великим князем Литви, нашим блаженної пам'яті любим братом, і нашою світлістю, нехай володіють відповідно до привілеїв, які були видані названим родичем і нами.

§ 5. Всі разом і кожен зокрема селяни і піддані названих князів і бояр земель наших вільні і звільнені від усіх податків, всякої данини і податку, який нази­вається дякло^[112], що зазвичай сплачували з давніх часів.

§ 6. Однак, за згаданими князями, боярами і їх підданими зберігаємо [обов'язок] при нас і наших спадкоємцях будувати і відбудовувати ті замки і вій­ськові дороги, до яких вони прикріплені віддавна, їхнім коштом, без чого не мо­жуть бути в доброму стані наші землі; від інших робіт на наші замки підданих згаданих князів і бояр повністю звільняємо.

§ 7. Окрім того, погоджуємося і дозволяємо, щоб князі і бояри руські носили і користувалися гербами і знаками шляхетства так само, як і литовські, але мають зачислятися вони до названих знаків через посередництво литовців після отри­мання згоди від братів за генеалогією із Королівства Польського.

§ 8. Нарешті, всі грамоти, привілеї і милості, даровані церквам, князям і боярам земель наших на будь-яких умовах, правилах і винятках вищеназваним нашим братом і дозволені згідно з правом патронату, цим нашим привілеєм ми знову відновлюємо, підтверджуємо, схвалюємо, зміцнюємо, зберігаючи їх силу навіки.

На підтвердження цього ми підвісили печатку нашої величності.

Відбулось і дано в замку нашому в Троках, у день Вознесіння 1434 р.

Присутніми були найясніші вельможі: Каштелян Віленський Остик, Георгій чи Ґедиґолд із Вишнева, Берґал Ходків із Давнельтова, Миколай, писар нашої канцелярії, члени ради, які були на нараді, та інші достойні свідки.

Уния в документах: Сб. / Сост. В. Теплова, З. Зуева. - Минск, 1997. - С. 71-73.