№ 1 1420 р., березня 17, Мєхув. - Польський король Владислав ІІ піддає будинки шляхти у Львові всім міським повинностям та податкам
Владислав, Божою ласкою (титулатура). Змістом даної грамоти повідомляємо, як сучасникам, так і прийдешнім, всім, кому необхідно, які читатимуть це. Ґрунтовно обдумавши зі стурбуванням, що не справедливо не компенсувати втрати, збитки і невигоди, які нашому містові Львову завдаються, від [податків] на охоронців, транспорт, підводи зборів, виплат, контрибуцій та будь-яких подібних зборів і звичних міських повинностей хотіли би позбавитися, бути вільними і вилученими, а це непомірну втрату та шкоду для цього нашого міста безсумнівно [приносить], через це більш за все це [місто] зменшувалося і занепадало та не могло передихнути й отримати життєдайне зростання, звідки такі невигоди і шкоди втрат.
Таку [ситуацію] ми гідно оцінили, сприяючи суттєвим, корисним можливостям, і вирішуємо, що віднині всі, кожний [власник] будинку і ділянки, але не привілейований і без вольностей, буде зобов’язаний і змушений до виконання кожного роду сплат, податків, зборів, контрибуцій і звичайних міських субсидій. Райцям у цьому на майбутні часи даємо повну і всіляку можливість, дозволяємо збирати і стягувати ці повинності, збори та податки, безповоротно, під покровом нашої ласки. Для засвідчення цієї грамоти наша печатка є підвішена.Дано у Мєхуві в неділю «Летаре»[281], року Божого 1420.
За свідченням Йоана, краківського декана, віце-канцлера Польського Королівства.
Привілеї міста Львова (XIV-XVIII ст.) / Упоряд. М. Капраль. - Львів, 1998. - С. 65-66.