№ 44 1555 р., червня 14, Пйотркув. - Сиґізмунд Авґуст надає право райцям Львова використовувати на відбудову міських укріплень спадщини львівських міщан, що померли без спадкоємців
В ім'я Господа, амінь. Для вічної пам'яті справи. Сиґізмунд Авґуст, Божою ласкою (титулатура). Даною нашою грамотою повідомляємо всім і кожному, кому необхідно. Ми, пильно зваживши, що наше місто Львів у такому місці знаходиться, що постійно турбується частими нападами ворогів під іменем християн, унаслідок цього його жителі мають потребу у видатках, щоб вибудувати нові укріплення міста і ті, що за старістю є зношені, відновити і поновити.
Ми уважно розглянули, що їм слід під постійною опікою мати [цю відбудову], щоб місто оборонними укріпленнями та іншим військовим обладнанням було облаштоване, щоб до ще більшого старання для слави і укріплення міста ми їх заохотили, з певного нашого відома й обдумування та за радою наших дорадників, що зібрались разом з нами на цьому вальному сеймі нашого королівства, все рухоме і нерухоме майно, яке б не було і якими б іменами не визначалося, не тільки міське, а також земське, яке будь-коли нами і нашими найяснішими спадкоємцями правом горла[356] було успадковане, після смерті тих львівських міщан, які жодних спадкоємців і наступників після себе не залишили, у розпорядження й управління бурмистра і райців того міста, що тепер є і в майбутньому будуть, вважали дати, дарувати і надати, даємо, даруємо і надаємо на вічні часи і назавжди, нічого не зберігаючи для себе і своїх спадкоємців у тому залишеному майні. При такому праві та умові, що скільки б львівських міщан не померло, не залишивши жодних законних спадкоємців та наступників, тоді бурмистер і райці вищезгаданого міста, сучасні і що в майбутньому будуть, ті залишені маєтки, як вищезгадано є, прийнявши у розпорядження і управління, повинні і зобов’язані використати відчутно та помітно до будь-якого роду укріплень міста. Ті львівські бурмистер і райці, сучасні і що в майбутньому будуть, такі маєтки за правом горла відповідно до даної нашої до- нації, що вони успадкують і успадкували, з усім правом, володінням і власністю [можуть] тримати, мати, володіти, користуватися, вживати, а також міняти, відступати, використовувати для укріплення міста Львова на вічні часи. Для довіри справи до даної [грамоти] наша печатка є підвішена.Дано у Пйотркуві у п’ятницю, в октаву [свята] Тіла Господнього, року Божого 1555, нашого панування - 26.
Йоан Оцєський, канцлер Польського Королівства, підписав.
За свідченням вельможного Йоана з Оцєшино, канцлера нашого королівства, краківського генерального старости, підкоморія, сандецького та ольштинського старости.
Привілеї міста Львова (XIV-XVIII ст.) / Упоряд. М. Капраль. - Львів, 1998. - С. 344345.