<<
>>

№ 48 Алессандро Ґваньїні про порядок урядників у кожному повіті

Насамперед старости з юрисдикцією, тобто начальники королівських замків та міст, котрих звичайно називають Brachia regalia131, - ці відправляють Querelle і ґродські рочки.

Потім йдуть старости без юрисдикції, котрих звичайно називають державцями королівських добр. Ці не чинять жодних судів, однак, з огляду на зверхність, мають право і силу приборкувати сваволю.

Потім земські урядники, як-от: підкоморій, хорунжий, суддя, виночерпій (trukczaszy), ловчий та інші, котрі мають свої земські уряди.

Потім шляхта, пани, графи та інші, котрі там мають свої дідичні маєтності.

А в сенаті такий порядок зберігається: після архиєпископів - єпископи, піс­ля єпископів - краківський каштелян, представники рицарства, значні князі, які мають своє місце згідно з давнім привілеєм. Потім ідуть воєводи, між котрими найпершими є такі: краківський, познанський, віленський і сандомирський. Піс­ля них йде віденський каштелян, а потім інші воєводи, між якими найважливіші каштеляни мають там своє місце поперемінно, а тоді вже - більші й менші каште­ляни. Потім маршалки, підканцлери, підскарбій і т. д., як тут з цієї таблиці краще можна зрозуміти.

Порядок у сенаті сенаторів коронних і Великого князівства Литовського:

Архиєпископи

Ґнєзненський Львівський

Єпископи

Краківський

Куявський Віленський Познанський

Плоцький Вармінський

Луцький

Перемишльський Жмудський Кульмський Холмський Венденський

Воєводи

bgcolor=white>Волинський
Краківський каштелян Смоленський
Воєвода краківський Люблінський
Познанський Полоцький
Віденський Белзький
Сандомирський Новогрудський
Віденський каштелян Плоцький
Воєвода каліський Вітебський
Троцький Мазовецький
Сєрадзький Підляський
Каштелян троцький Равський
Воєвода ленчицький Брестський
Староста жмудський Кульмський
Воєвода брестський Мстиславський
Київський Ельблонзький
Іновроцлавський Брацлавський
Руський Ґданський
Волинський Мінський
Подільський [Всього]35
Каштеляни більші
Познанський Полоцький
Сандомирський Белзький
Каліський Новогрудський
Войніцький Плоцький
Ґнєзненський Вітебський
Сєрадзький Червенський
Ленчицький Підляський
Жмудський Равський
Брестський Брестський
Київський Кульмський
Іновроцлавський Мстиславський
Львівський Ельблонзький
Брацлавський
Кам'янецький Ґданський
Смоленський Мінський
Люблінський [Всього] 31

Каштеляни менші

Сондецький Бецький
Медзижецький Рогозинський
Віслицький Радомський
Завихостський Спіцимезький
Лейденський Іновлодзький
Сременський Ковальський
Зарновський Сантоцький
Малогоський Сохачувський
Велюнський Варшавський
Перемишльський Гостинський
Галицький Вішненський
Сяноцький Рацьонзький
Холмський Сєпрський
Добжинський Вишеградський
Поланецький Рипінський
Пшемецький Закрочимський
Книшинський Цеханувський
Чеховський Лівський
Накленський Слонський
Розперський Любачівський
Беховський Конарський землі Сєрадзької
Бидґощський Конарський землі Ленчицької
Бжезінський Конарський землі Куявської
Крушвіцький Венденський
Освенцімський Дерптський
Каменський Перновський

[Всього] 52

Урядники по сенаторському порядку

Маршалок найвищий коронний

Маршалок найвищий Великого князівства Литовського

Канцлер коронний

Канцлер Великого князівства Литовського

Підканцлер коронний

Підканцлер Великого князівства Литовського

Підскарбій коронний великий

Підскарбій Великого князівства Литовського великий

Маршалок надвірний коронний

Маршалок Великого князівства Литовського надвірний

[Всього] 10

Урядники, котрі не належать до сенату в Короні й у Великому князівстві Литовському

Гетьман рицарства коронного найвищий

Гетьман рицарства Великого князівства Литовського найвищий

Гетьман рицарства коронного польний

Гетьман рицарства Великого князівства Литовського польний

Ротмістр рицарства двору короля його мості

Секретар більший коронний духовний

Референдар коронний духовний

Референдар Великого князівства Литовського духовний

Референдар коронний світський

Референдар Великого князівства Литовського світський

Підчаших обох націй двоє

Крайчих обох націй двоє

Мечників обох націй двоє

Підскарбій надвірний коронний

Підскарбій Великого князівства Литовського надвірний

Підскарбій Прусського князівства

Старости з юрисдикцією

Великі радники

Старости без юрисдикції

Асесори судів задвірних

Писар справ задвірних

Писарі канцелярії Великого князівства Литовського

Регенти обох канцелярій коронних

Інстигатори справ, до скарбу короля його мості належних

Писарі польні

Ротмістр жовнірів кварцяних

Начальники над митницями

Начальники над копальнями з видобутку срібла та свинцю

Начальники соляних копалень

Начальники монетного двору

Начальники лісів

Отже, як маршалкам, канцлерам, підканцлерам, підскарбіям у сенаторсько­му порядку є ближчий доступ до більших посад, що випливає з гідності їхнього уряду, так і тим до порядку сенаторського ближче. Особливо ж це стосується ве­ликого секретаря, референдарів і старост, оскільки ці вважають, що більше при­служилися королю, своєму пану, й Речі Посполитій; вони ж більшим достатком з маєтностей, і розумом, і кмітливістю, і досвідом в справах сенаторських посад можуть бути кориснішими.

Тому уряд і справа військового рицарства подається завжди з числа сена­торів, котрі б до цього найкраще годилися. Тому не дивуйтеся, що так багато посад, котрих чи не найбільше в Короні, не йде в число сенату. Бо їх всі подають сенаторам згідно з порядком. Посади [почесті] сенаторські, як вище говорилося, подаються найпридатнішим і найбагатшим із цих приватних осіб.

Повітові урядники

Підкоморії Земські писарі
Хорунжі Мечники
Земські судді Збирачі податків
Стольники Войські
Чашники Бурграфи
Ловчі Підстарости
Земські підсудки Ґродські судді
Підстолії Коморники
Урядники королівського двору і челядь
Найвищий коморник Доктори
Підчаший Капелани
Крайчий Писарі
Хорунжий Музики
Конюший Придверні
Кухар Становничі
Обозний Підобозні
Ложничий Вівсяні
Виночерпій Коморники[265]
Підстолій Пивничий
Підконюший Шафарі
Найстарший ловчий Трубачі
Дворяни, котрих велика кількість Барабанщики
Секретарі Буфетники
Найманці Кухарі
Кладовщики Ремісники різних ремесел
Покоєві пахолята Стайнева челядь
Старший скарбовий писар Обозна челядь
Алебардники Мисливці

А це вже маємо достатньо про Польське Королівство, далі йдуть інші дер­жави.

Гваньїні Олександр. Хроніка Європейської Сарматії/ Упоряд. Ю. Мицик. - К., 2007. - С. 288-294.

<< | >>
Источник: Хрестоматія з історії України литовсько-польської доби / Упоряд. Т Гошко. Львів: Видавництво Українського Католицького Університету 2011. 2011

Еще по теме № 48 Алессандро Ґваньїні про порядок урядників у кожному повіті: