<<
>>

№ 10 1444 р., липня 16, Буда. — Владислав ІІІ, на вимогу райців та міщан Львова, дозволяє побудувати нову школу при шпиталі біля костелу Св. Духа з умо­вою, що вона підлягатиме міській раді, яка матиме право обирати ректора цієї школи

В ім'я Господа, амінь. Для вічної пам'яті справи. Як ми помічаємо, з усіх ко­ролівських і володарських [надань] максимально благочестивим і розсудливим є на­дання, що рівномірно несе, як зручність, так і честь, це [надання] вічності необхідно доручати через написану очевидність, щоб нащадки побачили і дізналися, що при­хильна ласка королів звичайно не буде замикатися на благо тих, хто бажає працюва­ти.

Тому ми, Владислав ІІІ, Божою ласкою (титулатура). Змістом даної [грамоти] повідомляємо всім, кому необхідно, як сучасникам, так і прийдешнім. Прохання, подане нашому маєстату з боку наших славетних і вірних райців, міщан і громади нашого міста Львова, містило, щоб ми вважали за гідне надати можливість будинок чи школу для навчання дітей науки при шпиталі звести і наново побудувати в межах мурів згаданого міста Львова, біля костелу Св. Духа; причому вихователем школярів чи учителем може стати за їх згодою, скільки разів виникає необхідність і як вони вважатимуть за необхідне, щоб поставити, найняти, призначити, визначити і зняти. Таким чином, нам справедливим бачиться те, що просили ці наші львівські міщани, мало того, кожного разу з цього Божа служба, яку понад усе любимо, помножується і честь нашого міста й зручності прирощуються; згаданим райцям, міщанам і гро­маді міста Львова при нараді з нашими досвідченими [дорадниками] такий будинок чи школу при шпиталі звести і наново побудувати в межах мурів згаданого міста Львова, біля костелу Св. Духа, вічно існуючу можливість дали, надали, передали і змістом даної [грамоти] даємо, надаємо й обдаровуємо та милостиво дозволяємо, щоб цей будинок чи школу тільки одні райці, які на той час будуть, і ніхто інший, вихователя або учителя школярів могли і мали силу призначати, поставляти, найма­ти, визначати і знімати, як вимагає необхідність, і щоб синів шляхтичів і зем'ян та нешляхтичів до тієї [школи] вільно могли [приймати] вічними часами. І як в інших школах є звичай, щоб міста нашого Польського Королівства [можна було] відвіду­вати, приходити, в них залишатися, зупинятися і ретельно займатися [навчанням]. Ту школу, що збудована і будується, ті райці хай покращують, управляють [нею] і підтримують вічними часами, як справжні фундатори і перші ректори. Для засвід­чення цієї грамоти наша печатка є підвішена. Діялось у Буді у четвер, на другий день після [свята] Розділення апостолів, року Божого 1444. У присутності (список свідків). Дано через руки велебного Йоана Рея, намісника костелу Св. Михаїла на Краківському замку, тепер нашого хранителя печатки, щиро нам милого.

За свідченням того велебного Йоана Рея, намісника костелу Св. Михаїла на Краківському замку.

Привілеї міста Львова (XIV-XVIII ст.) / Упоряд. М. Капраль. - Львів, 1998. - С. 94-96.

<< | >>
Источник: Хрестоматія з історії України литовсько-польської доби / Упоряд. Т Гошко. Львів: Видавництво Українського Католицького Університету 2011. 2011

Еще по теме № 10 1444 р., липня 16, Буда. — Владислав ІІІ, на вимогу райців та міщан Львова, дозволяє побудувати нову школу при шпиталі біля костелу Св. Духа з умо­вою, що вона підлягатиме міській раді, яка матиме право обирати ректора цієї школи: