№ 22 1592 р., жовтня 15, Варшава. - Сиґізмунд ІІІ, на прохання київського воєводи князя Костянтина Острозького та новогрудського воєводи Федора Ску- мина, підтверджує всі права та привілеї Львівського Ставропігійського братства, дозволяє заснувати школу та друкарню з умовою, що дані права не суперечитимуть правам міста та Римо-католицької церкви
Сиґізмунд, Божою ласкою король (титулатура). Повідомляємо даною нашою грамотою всім та кожному, кому це потрібно. Що під час вального сейму королівства щасливої нашої коронації, який відбувся в Кракові, ми схвалили всі права, привілеї, вільності, свободи і прерогативи як духовних, так і світських будь-якого стану і становища людей у будь-яких місцях і обіцяли під присягою, про це складе- ною, оберігати усі їхні і кожне [право] зокрема, свято і непорушно, а також, зважаючи на нашу побожність, бажаємо поширення і зміцнення усіх релігійних постанов, особливо тих, які підносять похвалу тричі найкращому та наймогутнішому Богу і [віддають] честь Богородиці Діві, ми на клопотання ясновельможних Костянтина, князя з Острога, київського воєводи, маршалка Волині і володимирського, і Федора Скумина, новогрудського воєводи, гродненського й олитського наших старост, з предків фундаторів і опікунів церкви грецького обряду Успіння Пречистої Діви Марії, які від імені наших міщан - українців при тій самій церкві, що міститься в межах мурів Львова, [просили] нас, щоби братству тієї церкви під титулом Успіння Пречистої Діви Марії, заснованому спочатку Йоакимом, патріархом великої Антіохії, а підтвердженої Ієремією, константинопольським патріархом, і врешті на їхньому руському, грецького обряду, соборі в Бересті, визнаному, ствердженому та схваленому, а також правила, канони, статті, права, якими це братство забезпечене і які записані в його статуті на зразок Віленського братства цього ж грецького обряду[767], що й ми нашим спеціальним привілеєм підтвердили, разом з будь-якими свободами, вільностями, гарантіями, постановами, декретами, правами, привілеями, обрядами, володіннями, фундаціями, даруваннями, записами, які були надані цьому братству як нашими найяснішими предками, так і будь-ким іншим, а особливо надані, записані, здійснені, подаровані на довічний вжиток та постійне користуваня і згідно зі звичаєм досі збережені, і яких дотримуються, зокрема ж [привілеї] на встановленя школи, де б навчалися вільних наук, і друкарні для друкування книг, яка була здавна при цій церкві встановлена і введена, й кілька років тому зреформована. Ми вважали нашою королівською повагою схвалити і підтвердити усе це, що описане і міститься у власних привілеях та інших документах згаданої церкви та братства, чим вони користуються [й] що їхні старші і провізори тримають, чим володіють і управляють, не інакше, як тільки усе разом і кожне зокрема - увесь дослівно переписаний і наведений їх зміст.
І так [не порушуючи цією нашою спеціальною грамотою публічних прав і привілеїв нашого міста Львова та Римо-ка- толицької церкви, а залишаючи [їх] недоторканими], схвалюємо, скріпляємо, ратифікуємо, підтверджуємо і хочемо, щоб це все отримало силу постійної міцності і щоб усі й окремі [люди] цього дотримувалися і зберігали. Для більшого довір'я до справи та очевиднішого засвідчення ми підписали цю [грамоту] нашою рукою і наказали підвісити до неї печатку нашого королівства.Дано у Варшаві на вальному сеймі королівства 15 жовтня, року Божого 1592, нашого панування 5 року.
Сиґізмунд, король.
Альберт Сенковський [писар].
Привілеї національних громад міста Львова (XIV-XVIII ст.) / Упоряд. М. Капраль. - Львів, 2000. - С. 57-59.