<<
>>

№ 5 1379р., листопада 11, Вишеград. - Людовик встановлює у Львові склад товарів для купців, які їдуть до Татарії та повертаються звідти

В ім'я Господа, амінь. Ми, Людовик, Божою ласкою (титулатура). Хоче­мо щоб залишилася для вічної пам'яті справа, як сучасним, так і прийдешнім. Розглянувши з нашою королівською прихильністю і милостиво заопікувавшись різними та численними шкодами, незручностями та зубожіннями, які [мають] наші вірні наших Королівств Угорщини і Польщі, підпорядковані святій короні міщани і жителі, з причини купецьких перешкод і заборон доріг до татарської до­роги[451].

Наші міщани у Львові перед згаданими нашими купцями виправдовують [ці заборони], що були встановлені і започатковані безповоротно добре зваженим і обдуманим нашим рішенням разом з найяснішою володаркою, пані Єлизаветою, нашою дорогою матір'ю, а також нашими магнатами. Та вирішуємо з певного на­шого відома, хочемо цілковито [мати у волі], визначаємо і встановлюємо навічно і незворотньо, що всі і кожний із згаданих Королівств Угорщини та Польщі, наші міщани і жителі - купці будь-якого походження, статусу і роду, які приходять зі своїми речами і товарами у згадане наше місто, повинні показати міщани і жителі наших Королівств Угорщини і Польщі торгове свідчення, гідне довір'я, що до повних 14 днів зі згаданими своїми товарами у згаданому місті Львові за­лишалися, спеціально для заспокоєння, а також задоволення і продажу [товарів] львівським жителям. Ті ж згадані товари, якщо продати там не змогли, тоді єдине, належне, гідне і звичайне мито з цих товарів [сплативши], вільно і без перешкоди будь-якої людини, якого б стану чи походження не були, до Татарії і будь-якої її частини татарського краю стільки разів при їхній добрій волі повинні і можуть транспортувати і повертатися у вищезазначене місто Львів і кожного разу мож­ливість і торгове звільнення нехай мають. І при поверненні знову в згадане наше місто Львів зі своїми відвезеними чи привезеними товарами з татарського краю, до повних 14 днів ці товари стільки можуть тримати, поки зручно і корисно не продадуть у зв'язаному вигляді. Коли мине 14 днів після згаданого повернен­ня, єдине, належне цьому і співмірне мито [сплативши], для власного переїзду можуть бути вільними, до такої міри, наскільки наші купці матимуть бажання. Нарешті, хочемо і вирішуємо, що всі наші грамоти чи [грамоти] згаданої нашої матері, отримані згаданими львів'янами раніше даного привілею, що якимось чи­ном суперечить даній грамоті, хай будуть у той же час цілком недієвими і неміц­ними. Для пам'яті справи вирішили даній [грамоті] надати чинність.

Дано у Вишеграді на свято блаженного Мартина сповідника, року Божого 1380.

Привілеї міста Львова (XIV-XVIII ст.) / Упоряд. М. Капраль. - Львів, 1998. - С. 44-45.

<< | >>
Источник: Хрестоматія з історії України литовсько-польської доби / Упоряд. Т Гошко. Львів: Видавництво Українського Католицького Університету 2011. 2011

Еще по теме № 5 1379р., листопада 11, Вишеград. - Людовик встановлює у Львові склад товарів для купців, які їдуть до Татарії та повертаються звідти: