№ 28 1526 р., січня 26, Пйотркув. - Сиґізмунд І надає Львову право користуватися гербом із зображенням лева, що вільно стоїть у відкритій брамі, над якою височать три вежі, та право користуватися червоним воском
В ім’я Господа, амінь. Для вічної пам’яті справи. Щоб те, що володарями своїм підданим для їх прикраси і честі дозволяється, залишалося міцним і бездоганним і не знищилося при відновлені змісту по скрупулах, потрібно [його] захистом і обов’язком грамот зміцнити.
Тому ми, Сиґізмунд, Божою ласкою (титулатура). Змістом даної [грамоти] оголошуємо всім, сучасникам і прийдешнім, хто це читатиме. Ми, хто плоди нашої вдячності маємо звичай розподіляти для тих, які вірність або службу, чи старанність доблестей нам та іншим виявили; з тієї причини ми звернули увагу, взяли під увагу виняткову віру, очевидне бажання служити та ставлення щодо нас і наших попередників та держави нашого королівства, в мирний і воєнний час, славетних бурмистра, райців та всієї громади нашого міста Львова, що цілком справедливо заслуговують отримати відповідний вінок своїх доблестей і заслуг, а також обміркувавши, що часто і переважно купці, торговці та інші люди з різноманітних країн та народів прибувають до того міста Львова, що на кордонах нашого королівства знаходиться. І там вони з райцями, при міському уряді, численні свої справи і угоди з нашими підданими вчиняють і мають звичай для скорочення напису уряду, що в грамотах передається під печаткою того міста повідомляти. Бажаючи потурбуватися, щоб ці львівські райці, які від первісного заснування того міста, від своїх попередників отримали шляхом вічного успадкування початок доблесті і доброго управління тим містом, свій раєцький обов’язок гідніше на користь усіх несли; завдяки тому, що перевищують інші міста в руських землях прикрашенням життєвих звичаїв, гостинністю та культурою, за власною ініціативою та нашою королівською повагою і з певного нашого відома та вдумливого розважання, за порадою та схваленням усіх наших дорадників і послів земель нашого королівства, зібраних тут на вальному сеймі, ратифікували і схвалили, ратифікуємо і схвалюємо змістом цієї грамоти герб того міста Львова а саме: відкрита велика брама чи ворота, над якою підносяться три вежі, у тій же брамі - вільний і стоячий лев, не пійманий у жодні решітки чи кайдани. Цей герб від незапам’ятних часів те місто Львів до цього часу само по собі використовувало. Їм наново за згаданою ініціативою та повагою дали, надали і обдарували, даємо, надаємо та обдаровуємо даною [грамотою]; бажаючи і вирішуючи згаданою нашою королівською повагою, щоб ці сучасні, і що в майбутньому будуть, райці того міста Львова, яке наші попередники урочисто наділили ім’ям лева, у всіх почесних актах, а також на своїх прапорах, картинах і пам’ятках згаданий герб вільно вживали і цей [герб] наносили та вносили відтепер і на майбутні часи. При користуванні цим гербом і опечатуванні будь-яких своїх грамот можуть вживати червоний віск без заперечення, недоброзичливості та перешкоди будь-кого. Таким чином будь-яка слава і нова справа від них до нащадків передається, і вони згаданий [герб] у помітніших місцях хай помістять, як-от на вежах і баштах; хай мужньо наслідують доблесть невтомного Лева, відвагу, постійність, охорону і міць проти всіх близьких ворогів. І щоб щодня з великою ретельністю і запалом, як властиво тому червоному воску, до правильного розвитку і доброго керування, належного порядку спільноти того міста свої зусилля в службі вони [міщани] в сто разів збільшили. Бажаючи це все, і кожне зокрема, вищезгадане засвідчене всім передати, дану грамоту нашою королівською печаткою наказали скріпити.Діялось і дано на вальному сеймі у Пйотркуві, у найближчу п’ятницю після свята навернення св. апостола Павла, року Божого 1526, нашого панування - 20, у присутності (список свідків).
Дано через руки згаданого велебного у Христі пана отця Петра, краківського єпископа і віце-канцлера нашого королівства, щиро нам милого.
Петро, єпископ і віце-канцлер, підписав.
За свідченням велебного у Христі пана отця Петра Томицького, краківського єпископа і віце-канцлера Польського Королівства.
Привілеї міста Львова (XIV-XVΠI ст.) / Упоряд. М. Капраль. - Львів, 1998. - С. 198-201.