№ 17 1596 р., березня 24, Пиків. - Лист польного коронного гетьмана Станіслава Жолкєвського до великого коронного гетьмана Яна Замойського про переслідування розгромленого війська Северина Наливайка та необхідність покарання керівників повстання
Ясновельможний! Наливайка з рештками його товариства, котрого лишилося при ньому дуже мало, голод прогнав з поля до Корсуня. Посланець пана старости брацлавського, котрого разом з іншими посилав для перепросин, ще не повернувся, але скоріш за все, як писав раніше, що з ними дійдуть згоди.
Козаки перемістилися тепер до Києва. Туди ж на минулу середу повинен був прибути з Остра Шавула[527]. Сасько[528] з полком вийшов з Києва, маючи намір пустошити маєтності князя Ружинськото, і в минулу п'ятницю став на Кам'яниці, за чотири милі від Паволочі, не відаючи, що до Паволочі надійшли жовніри. Якщо підступить ближче, сподіваюся, що буде розгромлений князем Ружинським, котрий має при собі значну військову силу, бо я послав його туди на чолі 5000 вершників і з королівською піхотою. Не дозволивши переляканим козакам перевести дух, несподівано налетівши наловив силу того гультяйства і понад 50 віддав на страту[529]. До цього часу, крім тих, що забив у бою, маю руки чисті від їхньої крові. Волів би, ясна річ, наскільки це можливо, putrida membra[530] лікувати, ніж відтинати. Але не можна дивуватись князеві Ружинському та іншим на тій землі, котрим допекли особливо. Треба було б трохи довше дати спочити коням і кульгавих полікувати, та оскільки res non patitur moram[531], завтра виступаю до Києва. Князеві Ружинському наказав мене чекати у своїй маєтності, де почуває себе безпечно. Знявшись з усім, піду до них, якщо десь затримаються, а якщо не матиму такої нагоди - буду вживати силу. Якби військо пішло по тій землі за Пороги, а зокрема, по королівських маєтках, слід керуватися думкою його королівської милості, спираючись на комісарську юрисдикцію (для чого потрібна комісія). З міст, містечок і сіл, як королівських, так і шляхетських, буду довідуватись про керівників повстання і нагадаю кому слід про їх покарання. Бо якщо підуть на Низ, то багато з них іти не можуть і сила тієї українної наволочі залишиться.Про все буду його королівській милості та вашій милості, моєму милостивому панові, повідомляти. Не пишу до його королівської милості, оскільки немає чогось, гідного уваги.
Про те, що є, його королівська милість довідається від вашої милості.
З тим доручаю свої служби милостивій ласці вашої милості мого милостивого пана.
З Пикова, 24 бер[езня] 1569 р.
Селянський рух на Україні 1569-1647 рр.: Зб. док. і матеріалів / Упоряд. Г. Боряк, К. Віслобоков, Т. Гирич та ін. - К., 1993. - С. 110.