№ 42 1573 р. - Генеральна Варшавська конфедерація
Confoederatio Generalis Warsaviensis.
Ми, ради коронні, духовні і світські, і все рицарство, і інші стани єдиної і неподільної Речі Посполитої з Великої і Малої Польщі, Великого князівства Литовського, Києва, Волині, Підляшшя, із земель Руської, Прусської, Поморської, Жмудської, Інфлянтської, і міста Коронні.
1. Повідомляємо всім, кому належить, ad perpetuam rei memoriam'w. що в той небезпечний час, коли живемо без Короля, Пана найвищого, всі ми наполегливо старалися на з'їзді Варшавському, щоб за прикладом своїх предків, ми самі між собою мир, справедливість, порядок і захист Речі Посполитої втримати і зберегти могли. Тому статечним одностайним волевиявленням і святою присягою собі це всі спільно іменем всієї Речі Посполитої обіцяємо і зобов’язуємося вірою, честю і сумлінням нашим.
2. На майбутнє жодного розбрату між собою не чинити, ані розчленування жодного не допускати, позаяк в єдиній неподільній Речі Посполитій ані одна частина без другої собі Пана обирати, ані factione privalam з іншими чинити не повинна. Але, відповідно до визначених тут місця і часу, з’їхатися до громади коронної, і спільно та мирно той акт eleclionis1'-. відповідно до волі Божої, до належного завершення привести, а інакше на жодного Пана[208] [209] [210] не погоджуватись, тільки як за такої певної й конкретної умови: що найперше всі права, привілеї та вольності наші, які є і які йому подамо post electionem[211], має скріпити присягою. А саме те скріпити присягою, що мир посполитий між розірваними і розрізненими у вірі та набожестві людьми зберігатиме і нас за межі Корони ніколи жодним чином не посилатиме, ані своїм королівським проханням, ані solutione quinque marcarum super haslam'[212]C ані рушення посполитого без ухвали сейму не скликатиме. 3. Тому обіцяємо повстати проти кожного такого, хто б або місце і час інший собі до елекції обирав і укладав, або хотів би зчиняти галас на елекції, або люд службовийprivalimv'[213] намовляв би, або цій елекції, всіма спільно conclusae[214] [215] [216] [217] [218] [219] [220], насмілився б противитись. А оскільки в нашій Речі Посполитій є dissidium8i88 немала in causa religionis chrislianaem, то запобігаючи тому, щоб з цієї причини між людьми не почався шкідливий розбрат, який бачимо в інших королівствах, обіцяємо собі спільно pro nobis. et successoribus nostris. in perpetuum. sub vinculo juramenti. fide. honore. et conscientijs nostris888, будучи dissidentes de religionew∖ мир між собою зберігати та через різну віру і різницю в Церквах крові не проливати, не карати confiscatione bonorum882, позбавленням честі, carceribus et exiliow3 і жодній владі чи урядові в таких діях жодним чином не допомагати, а навпаки, якби хтось хотів її проливати, ex ista causa19 всі ми повинні від цього відмовлятися, хоч би й під претекстом декрету або за якимось судовим рішенням хтось хотів це чинити. 4. Усе ж цією нашою конфедерацією ми жодної зверхності як панів духовних, так і світських над підданими їхніми не обмежуємо і послушенства жодного підданих щодо панів їхніх не скасовуємо, а навпаки, якби така непокора десь була subpraetextu religionisw5 тоді, як це завжди було, буде дозволено і тепер кожному панові підданого свого непокірного, fam in spiritualibus, quam in saecuktribusv"', на свій розсуд покарати. Аби всякі beneficia iuris patronatus Regij, Praelaturarum Ccclesiaslicanim'11, як архиєпископства, єпископства та інші бенефіції, давалися не іншим, а тільки Римської церкви клирикам, indigenis Polonis, juxta statutum[221] [222] [223] [224] [225]. А beneficia11'[226] Грецьких церков людям тієї ж грецької віри мають даватися. 5. А оскільки для миру дуже важливо, аби відмінності inter Status[227] погамовані були, а між станами духовним і світським є немала відмінність de rebus politicis temporalibus2°[228] [229] [230]: обіцяємо всі їх між собою componere2°2 на найближчому сеймі Electionis200. Такий порядок правосуддя в силі зберігаємо, який собі кожне воєводство в себе спільно встановило або ще встановить, зокрема й щодо необхідної оборони прикордонних замків. 6. А хто комусь дав боргову розписку і до гроду firma inscriptione2°[231] пішов добровільно відповідати, будь то перед смертю або вже після смерті короля, такий кожен, відповідно до своєї розписки, нехай progressum iuris usitatum[232] терпить. А пани старости повинні будуть vigore hujus Generalis Confoedertionis, sine omni dilatione, juxta usitatum formam[233] [234] судити, вирішувати і приводити у виконання присуди у таких справах, крім тих воєводств, які собі formam20°1 правосуддя і виконання присудів specialem1"v' установили sub interregno100 або ще мають установити. 7. Inscriptiones1v0 всякі, et resignations bonorum perpetuas, coram authenticis actas factas,etfiendas sub interregno100, спільним тієї конфедерації волевиявленням закріплюємо, аби sub interregno, почавши від дня смерті Королівської, нікому in progressibus juris Ialalia-''1, абоpraescriptiolλ3, не шкодили потім його правам. 8. Також ті, хто мав Erminum1''0 отримання грошей на попередні роки, або на новий рік, або на якийсь час, що вже минув, ті всі мають брати свої гроші на перших судах, які дасть Пан Бог після обрання нового короля, або на перший запис до книг. 9. Обіцяємо теж собі, що, з'їжджаючись на призначену елекцію, будучи на місці, і роз'їзджаючись додому, жодного насильства людям і самі між собою чинити не будемо. 10. Ці всі речі обіцяємо собі та для нащадків постійно зберігати й утримувати sub fide, honore, et conscientijs nostris[235] [236] [237] [238] [239] [240] [241] [242] [243] [244]. А хто би тому противитися хотів і мир та порядок громадський збурював, contra talem omnes consurgemus in ejus destructionemlλ6. А для більшої певності тих всіх описаних речей приклали ми до цього свої печатки і руками власними підписали. Actum Varsaviae in Conventione Regni Generali, vigesima octava mensis Ianuarij, anno Domini, millesimo quingentesimo, septuagesimo tertiolλ^7. Volumina Legum. - СПб., 1859. - Т. ІІ. - С. 124-125.