№ 6 1573р., грудня 7. - Рішення міської ради про дозвіл друкареві Івану Федорову[742] прийняти на півроку столярського підмайстра для роботи в друкарні із забороною виконувати столярські роботи поза друкарнею
Постанова [в справі спору] між столярами і друкарем русином.
Доводимо до відома і т д., що до декрету нашого уряду даний раніше декрет у справі спору між обачним Іваном русином, друкарем, і славетними майстрами столярами, львівськими міщанами, повинен залишатися в належній силі, тобто якщо б той Іван-друкар хотів дістати для свого друкарського верстата товариша[743] столярського ремесла, він повинен просити його у цеху або в якогось столяра, цехового майстра.
Оскільки він склав у цій справі подібну просьбу до тих же майстрів столярів, щоб з їхньої ласки міг мати такого товариша, хоч би тільки на деякий час, у зв'язку з гострою потребою в своєму друкарському верстаті, і тому, що майстри йому такої ласки відмовляють, ми, ставлячись з належною увагою до пришельця і дбаючи про те, щоб він, не завершивши початої своєї роботи, не зазнав з тої причини якоїсь шкоди, одночасно не порушуючи ні в чому прав і привілеїв згаданих столярів цього міста і цеху, знайшли середню дорогу і постановили, що той же вищезгаданий Іван-друкар, згідно з своєю просьбою, повинен собі покликати будь-звідкіля і спровадити до Львова досвідченого товариша столярського ремесла. Як той товариш прибуде, [Іван-друкар повинен] зголосити його майстром у цеху столярів. За згодою цеху насамперед буде даний і приділений для того товариша будь-хто з-поміж цих столярських майстрів. Щойно тоді через руки згаданого майстра повинен той товариш дістатися або бути відступле- ний з ласки згаданому друкареві Іванові, як говориться вище, тільки на півроку, та не до іншої, лише до тієї роботи, яка дійсно потрібна в друкарському верстаті чи буде визнана потрібною.Товаришеві, який працюватиме в Івана, не вільно буде виробляти ні для мешканців міста, ні для чужих тих речей, що належать до столярської роботи, - столів, лавок, шаф, скринь, дверей, ліжок і подібних речей - під пенею і порукою 100 гривень грішми, які без застережень повинен заплатити Іван-друкар, якщо йому або його товаришеві доведуть столярську роботу поза його друкарським верстатом.
Цю постанову той Іван прийняв, а згадані майстри столяри протестували проти кривди і порушення своїх прав і привілеїв. Діялось, як вище.
Соціальна боротьба в місті Львові в XVI-XVIII ст.: Зб. док. / Під ред. Я. Кіся. - Львів, 1961. - С. 33-36.