№ 7 1574р. - З післяслова до львівського видання «Апостола»[744], надрукованого Іваном Федоровим, в якому говориться про організацію друкування книг у Львові
[...] І коли ми подорожували, великі скорботи і нещастя зустріли мене, не тільки з причини того, що дорога була тривала, але й тому, що люди хворіли чумою і в дорозі моїй це заважало мені, і просто сказати, все лихо і найгірше з гіршого супроводило мене.
Отже, з ласки Божої до богоспасенного міста, що називається Львів, прийшов і все, що в дорозі мені траплялося, ні в що поставив, щоб тільки до Христа ближче стати. Все, про що я розповів, подібне до сновидінь і тіні, все воно минає, як дим на повітрі, і добре, і недобре розходиться. Як апостол хвалиться в скорботах, тому що скорботи породжують терпіння, а терпіння - надію, надія ж не посоромить тому, що любов Божа запалилась у серці моєму Духом Святим, даним мені.І розмірковуючи я втихомирився. І коли я поселився в славнозвісному місті Львові і став ходити по слідах, протоптаних одним богообраним мужем, я почав собі проказувати таку молитву [...]. І помолившись, я почав присвячене Богові діло до налагодження навертати, щоб боговдохновенні догмати поширювати. І пообходив я багатих і благородних серед мирян, помочі просячи від них, і падав на коліна перед ними і припадав лицем до землі, я сльозами своїми, які серце моє викликало, ноги їх обмивав, і це не раз, і не два, але багато разів робив я.
І просив священика, щоб він у церкві всіх публічно голосно оповістив про це. І не випросив я нічого благаючими словами, не вимолив своїми слізними риданнями, не виклопотав ніякого пожертвування з допомогою священиків. І заплакав я гіркими сльозами, що не знайшов ні любителя, ні помічника не тільки серед руського народу [львівських українців], але й серед греків [що проживали у Львові].
Але знайшовся дехто з нижчого духовенства і з простих мирян, що подали мені допомогу. Не думаю, що вони це зробили від надлишків своїх, скоріше, мабуть, як та убога вдовиця, що два останні гроші свої пожертвувала.
Всім же, що на цьому світі перебувають, вони повернуться до них, а в майбутньому посмертному житті від багатодавця Бога сторицею відплатиться.[...] А почала ця книга, названа «Апостол», друкуватися в Богом береженому місті Львові, в якій діяння апостольські і послання соборні, і послання святого апостола Павла після втілення Господа Бога нашого Ісуса Христа [після народження І. Х.] року 1573, лютого в 25 день, і завершилось [друкуванням] року 74-го того, того ж місяця 15 день. Просимо ж вас, всі раби благословенного Бога нашого, любов'ю духа Господа нашого Ісуса Христа, що віддав себе [на розп'яття] за наші гріхи. Якщо доведеться кому-небудь [із вас] [коли-небудь] у цю корисну для душі апостольську книгу заглянути, то перш за все першопричині всього доброго, що є на світі, - творцеві життя нашого, Богові, подяку хай складе, а також його милості панові Григорію Олександровичу Ходкевичу[745] - панові підстоло- му[746] Великого князівства Литовського, старості могилівському, а також його милості Олександрові Григоровичу Ходкевичу, старості гродненському, державцеві мінському, хай просить спасіння душі і багаторічного здоров'я, тому що вони спричинились до такої користі.
А для нас же непотрібних, що дерзнули почати [видання книги «Апостол»], прощення і позбавлення гріхів хай просить. Хай же і ви благословіння і прощення гріхів сподобитися і як щось з огріхами [з помилками] знайдете [в цій книзі], то ради Бога виправляйте, благословіть [нашу працю], а не проклинайте, як і інші непокарані.
Видрукував я цю корисну для душі книгу «Апостол» в славнозвісному місті Львові на славу Всемогутньої і Живоначальної Тройці Отця і Сина і Святого Духа, амінь.
Хрестоматія з історії УкраїнськоїРСР: У 2 т. - К., 1959. - Т. 1: З найдавніших часів до кінця 50-х рр. ХІХ ст. / Упоряд. О. Бевзо та ін. - С. 174-175. Див. також: Ісаєвич Я. Літературна спадщина Івана Федорова. - Львів, 1989. - С. 91-99.