№ 36 р., грудня 30, Вільно. - Привілей Сиґізмунда Августа обивателям Великого князівства Литовського
Чинимо явно цим листом нашим [людям] нинішнім і нащадкам, кому буде потреба про це відати, аби, читаючи листа, чути. Адже, коли ми, господар, були на великому вальному сеймі в столичному місті нашому Вільні з пани-радами нашими духовними і світськими, князями, панами, врядниками земськими і двірними, і з усім лицарством земель всього панства Великого князівства Литовського, де відповідно до потреб держави цього панства нашого донесли прохання свої до нашого відома між іншими справами покірним чолобиттям нам, господарю, всі стани сповна і одностайно, аби для кращого і успішного виконання за справедливістю людською статут новий нами, господарем, на сеймі вальному у Нільську року минулого виданий і привілеєм нашим затверджений[192], у повне використання привели.
І з тим статутом судовим виконувати наказали, аби встановити великий порядок у державі, обираючи послів на сейм вальний і для інших потреб земських, дозволили і допустили в повітах, тобто там, де є вряди судові, і де потім нами, господарем, будуть створюватися вряди судові за проханням і бажанням їхнім, скликати сейм малий для обрання всіма обивателями у кожному повіті. І на тих сеймах повітових мають бути всі пани-ради наші, князі, пани, врядники земські і двірні та всі верстви народу шляхетського і лицарського, що в тому чи іншому повіті мають осілості, які на той час листами нашими визначені та повітовими законами і звичаями, що не протирічать Короні Польській, визнані. Про це ми, господар, дізнаємося не раз за весь час панування нашого, але в пам'ять і на спогад гідний приводячи, що з давніх віків, за щасливого панування славної пам'яті пращурів наших, королів їх милостей і великих князів литовських, зібрали, як і пращури велебні в Бозі, вельможних панів-рад, їх милостей духовних і світських князів, панів, врядників земських і двірних і всього лицарства уроджених і обивателів земель усіх Великого князівства Литовського, цнотливих і вірних і корисних послугами державі. Вони на цей час і в майбутньому нам, господарю, пану своєму природному, служать і потребам земським, втрачаючи не лише маєтності, але й здоров'я і життя своє мужньо і постійно віддають. Вміють мудро порадити, старанно і могутніми вчинками виступають супроти ворогів наших, господаря, і держави, чим заслуговують [на] повагу, подобалися і подобатися не перестають. І для таких вірних, цнотливих і милих нам, вдячні за заслуги, намислили ми, не лише їхнім потребам не відмовляти, але як завжди щедро, як звикли чинити і примножувати, бажаємо і обіцяємо, щоб за цим статутом новим судили і користувалися ним всі верстви за однаковим порядком і в повітах, і в головних містах, повітом і судом повітовим визначених, з'їжджатися і збиратися князям, панам-радам нашим, врядникам земським і двірним, і всьому лицарству, хто в якому повіті осілості має, дозволяємо за повідомленнями і листами нашими господарськими з'їжджатися в потребах держави, радитися, обговорювати і обдумувати те, про що їм від нас, господаря, повідомлено буде. І на тому ж зібранні повноважних послів обирати на сейм великий вальний і традиційний у цьому панстві нашому, коли в листі нашому господарському буде вказано місце такого сейму для потреб держави. І від кожного повіту до нас, господаря, приносити свої побажання, у всьому покладаючись на те, як у панстві нашому, Короні Польській, за звичаєм, на таких з'їздах сеймів повітових обираються посли для потреб держави на сейм вальний, що нами, господарем, оберігається. І всі ті справи судові у повіті, як і сейми в тих же повітах, що вище записано, мають нами оберігатися і нащадками нашими великих князів литовських вічно і непорушно дотримуватись. І від цього права і порядку не маємо нікого звільняти і нічим [їх не] відміняти. Для затвердження чинності цього привілею нашого, підписуючи його власною рукою нашою господарською, печатку нашу до нього привісити наказуємо. Дано і здійснено на вальному сеймі у Вільні в присутності панів-рад наших, духовних і світських, а також князів, панів, врядників земських і двірних, літа від Божого народження тисяча п'ятсот шістдесят п'ятого, місяця грудня, тридцятого дня.Статути Великого князівства Литовського: У 3 т. / За ред. С. Ківалова, П. Музи- ченка, А. Панькова. - Одеса, 2003. - Т. ІІ: Статут Великого князівства Литовського 1566р. - С. 232-233.