№ 43 1615 р., липня 6, Варшава. - Універсал Сиґізмунда ІІІ про боротьбу з без­митним прогоном худоби, провозом солі «незвичними дорогами» в обхід митних комор і прикоморків Київського, Волинського і Брацлавського

Сигізмунд Третій, з ласки Божої король польський, великий князь литовсь­кий, руський, прусський, мазовецький, жемайтський і шведський, готський, ван­дальський дідичний король.

Усім взагалі і кожному зокрема, кому слід про це відати, а особливо уповно­важеним на митницях і коморах старостам та їхнім підстаростам, намісникам і державцям наших королівських маєтностей і державцям шляхетських міст.

Сповіщаємо, що адміністратор наших мит у Київському, Волинському і Брацлавському воєводствах, краківський каштелян ясновельможний кн. Януш Острозький повідомив нам, що багато купців і фурманів, які привозять товари і женуть воли з Київського, Волинського і Брацлавського воєводств до наших ко­ролівських і до шляхетських міст і містечок, користуються різними незвичними дорогами, обминаючи зі своїми товарами митні комори й прикоморки і ухиляю­чись від сплати наших мит по згаданих воєводствах, що призводить до великого зменшення наших прибутків.

А тому нагадуємо і суворо наказуємо усім без винятку, щоб не тільки не пе­решкоджали слугам і митникам згаданого адміністратора наших мит, але й на­давали їм допомогу при зупинці і конфіскації товарів або волів, не оплачених на митницях, у таких купців і фурманів, які прибуватимуть на ярмарки до наших чи шляхетських міст та містечок без митної розписки писарів вищезгаданого де­ржавці наших київських, волинських і брацлавських мит не тільки у Київському, Волинському чи Брацлавському воєводствах, але й скрізь на території королівс­тва, де про них буде доведено, що вони уникли сплати мита, дякуючи незвичним дорогам чи якійсь іншій махінації.

Так само прасоли з Руського воєводства, а також ті особи, що їздять за сіл­лю до руських жуп з Київського, Волинського і Брацлавського воєводств, возять сіль незвичними дорогами і гостинцями з метою уникнути сплати мит у згаданих воєводствах на шкоду і зменшення нашого скарбу. А тому ми зволили встановити такий порядок, щоб вони віддавали звичний податок прямо на місці, в жупах або в Руському воєводстві, адміністраторові вищезгаданих мит чи його намісникам, і, взявши від них розписку, вільно продавали свою сіль.

Деякі [особи] закриваються від сплати мита з солі і воску своїми привілеями. Оскільки це суперечить звичаям, волимо встановити, щоб вони платили від солі, згідно зі своїм обов’язком, возове, а з товарів, захищених вольностями - по 4 ли­товських грошів мита, відповідно до звичаю.

Так само і ті, що купують або продають збіжжя на торгах і ярмарках, мусять сплачувати мито згідно з обов’язком і нашою уставою, чинячи так, а не інакше з огляду на нашу ласку і свої повинності.

Дано у Варшаві, 6 дня місяця липня, року 1615, на 28 рік нашого польського, а на 22 рік шведського панування.

Сигізмунд, король.

Ян Марцинкевич.

Торгівля на Україні, XIV- середина XVII століття: Волинь і Наддніпрянщина / Упо­ряд. В. Кравченко, Н. Яковенко. - К., 1990. - С. 256-257.