№ 17 1586р., січня 11 (1). - Грамота антіохійського патріарха про затвердження статуту братства українських міщан при Успенській церкві
Іоаким, Божією милостию патріарх великіа Антіохіа і Кіликіа, Иверіа, Сіріа і по всему востоку солнца[757]. І пришедшу ми во град Ілвов во єпископію галицкую лвовскую і Каменца Подолского за єпископства Гедеона Болобана, в літо от созданія миру 7094, а по рожестві Господа нашего Іісуса Христа 1586 місяця ге- нуарія в перший ден.
В то время пришли перед нас і пред наше право духовноє мещане львовскіє, всі посполе, критори храма успенія Пречистия Божия матере в граді Лвові, хосячи братство устроїти[758] [...], смиренії по дару светого Духа по- веленієм Господа нашего Іісуса Христа світом богодухновених їх на сиє братство духовноє утвержающе їх євангелски жити по апостолским і светих отец правилом і учєнієм[759] [...]. Сие богоугодноє законноє братство вишшеї писаноє і нижеї реченния обичая повинни так держати: [...]. А мают ся сходити за обсиланем знамене братского в четири неділи, іли як потреба і час прилучится. І повинен кождиї брат в четири неділи пол гроша дати до скриньки братскоє. А хто би хотел вступити в сіє братство, іли мещанє, іли шляхтич, іли предмещанин, іли посполитих людеї вшелякого стану, як тутешнії, так стороннії, маєт дати вступного грошей шест. А коториї би брат мешканє мел далекоє от сего братства, тогда в рок по шести грошей маєт давати до скринки братскоє. А братя спольнє кождого року мают вибирати змежи себе старших четири брати, поручаючи їм все старійшин- ство церковного братства. Скринка братская маєт бити у старшого брата, а ключ - в молодшого. Лічбу мают чинити старшиї братя перед всіми, в рок отдаючи уряди свої, а єстли хто хочет старії бити, да будет всіи слуга по Христову Євангелію. А кого би братя вибирали на старійшинство, а би ся зборонял без причини слуш- ноє, винен дати три безміни воску. А браття старшиї мают пилне перестерегати повинности своєї, проклят бо всяк творящи діла Господня с небреженієм. Казнь всім посполитая на звонниці сидіти. А єстли би брат брата словом в братстві на- ганьбив, маєт бити карань сідяням а вини камень воску маєт дати, і брата перепросити не отходячи і все братство перепросити. Слова непотребниї корчемниї хто би мовил в братствє, вини фульт воску, всяко слово гнило да не ісходит із уст ваших і пребивая всує словиих ваших і глумлени іх душею і тілом блудник єст. Сходячи ся до сего братства в справах упорожнившися книги законниє почитати і друг другу с послушанієм віщати. Коториї би брат відал брата виступьного, не маєт єго таїти, але маєт оповісти єго в братстві, жеби бил каран, а хто би таїл злости, має бити при винном каран, як брати знайдуть[760] [...].І теж єстли би где в которомколвек місте било братство, а не справовалиби- ся, водле права сего церковного братского, котороє ми першеє ве Лвове старій- шинство законне подаєм. І да неспротивляються єму никтоже, ниже отпираєть лавними братстви несовершено от нікоїх єпископ уставленими. Повеліваєм же да сему братству лвовскому всі повсюдю (!)[761] [...]. Благословениє [...][762] Іоакима, патриарха великия Аньтиохія, о Христі Іісусі Господе нашем, єму же слава в віки віком, амінь.
Історія Львова в документах і матеріалах: Зб. док. і матеріалів / Упоряд. У. Я. Єд- лінська, Я. Д. Ісаєвич та ін. - К., 1986. - С. 47-48.