№ 26 1604 р., липня 1, Буськ. - Протест православних кравців міста Буськ проти майстрів цеху, що як умову перебування в цеху ставили підкорення холмському унійному єпископові Діонисію Збируйському[662]
Чесні Яцко Некрасик, Андрій Дахнович, Миколай Білка, Гринь Яремкович, Стефан Іванович, Миколай Витрикус і Грицько, буські міщани, майстри кравецького ремесла грецької релігії, особисто прийшовши до уряду і тутешніх буських гродських книг, від свого і всіх своїх товаришів цього ремесла і цієї релігії імені урочисто свідчилися на чесних Войцеха Гібалу і Яна Коберського, цехмістрів свого ремесла, і на інших майстрів свого цеху католицької релігії за те, що ці згадані цехмістри минулої неділі, згідно зі збереженим давнім звичаєм, вислали кравецьку емблему, щоб зійшлися до цеху, і лише до поляків цю ознаку казали нести, щоб поляк до поляка її відносив, і заборонили нести її до кого-небудь з нас, всупереч праву і свободам, наданим нам спільно з ними їх милостями королями, панами нашими, відмовили нам у місці поміж собою в цеху, всупереч праву і вольностям від їх милостей панів королів, панів наших.
На доказ цього поставили коронного генерального возного шляхетного Симона Собєщанського з тутешнього буського підзамча і двох шляхтичів - Станіслава Місьовського і Станіслава Гутовського, які, особисто стоячи перед урядом, зізнали, що минулої неділі були на реквізиції майстрів кравецького ремесла руської релігії, питаючи у кравецьких цехмістрів, через що їм відмовили у місці поміж себе в цеху і емблеми до них не носили і заборонили посилати. А ті відповіли: «Не посилали до них емблеми і не пошлемо, аж поки з братією не порадимося, бо маємо наказ від своїх костельних старших». І тут одразу відповідачі, славетні цехмістри Альберт Гібала та Ян Ко- берський та кравці Шимон Заблоцький і Ян Коломика від свого імені та інших членів свого цеху кравців, репротестували такими словами: «Панове, знайте про те, що у нас є наказ від старших нашого костьолу - його мості ксьондза Лукаша Калінського, львівського каноніка, і від нашого буського пароха, щоб ми з вами не їли, ані не пили, ані жодної розмови не мали до того часу, поки ви не виявите покори холмському владиці і не присягнете; аж тоді ці емблеми до вас пошлемо». Так перед урядом, возним і згаданою вище шляхтою репротестувалися, чинили це не з впертості, ані з жодного свого умислу, лише за наказом церковним. Не забороняємо вам займатися ремеслом і тримати челядь, лише дотримуємось того, що ми чули у своєму костьолі, щоб ми не підпали під таке ж прокляття, яке вийшло на вас від його милості отця митрополита київського, і просили, щоб ця їхня репротестація була вписана в книги, що уряд їм дозволив.Боротьба Південно-Західної Русі і України проти експансії Ватікану та унії (Х - початок XVII ст.): Зб. док. і матеріалів / Упоряд. Є. А. Гринів та ін. - К., 1988. - С. 185.