№ 29 1618 р.[664] [665] - Список настанов київського унійного митрополита Велямина Рутського[666] щодо поширення унії в Києві
Підтримуючи зв'язок з ксьондзом-єпископом і паном воєводою, про все з ними радитися.
Тому, що сам митрополит не може жити в Києві, не маючи там доходу більше тисячі золотих і жодного фільварку, він хоче посвятити суфрагана, яким і він сам був за свого попередника Потія.
Його обов’язком було б мешкати в Києві та правити попами-уніатами, які є на території єпископських маєтків та маєтків інших панів-католиків.Щоб дохід цей суфраган отримував сам, щоб спілкувався з тамтешніми людьми, знаходив нагоди для поширення унії, запобігав всьому шкідливому і, будучи на місці, виконував все, що належить до обов’язків пастиря.
Для його духовної допомоги з половини того ж доходу мати при монастирі Св. Софії добрих уніатів, людей побожних і вчених, яких з ласки Божої знайти вже не так важко, і чим далі, тим, надіємося, їх буде більше; вони ж повинні мати у себе і школу.
Крім головного монастиря, званого Печерським, в Києві є ще три: Миколаївський, Кирилівський і Золотоверхий, які знаходяться у віданні й. м. короля. Ті монастирі без труднощів можуть зайняти згадані ченці-уніати, не турбуючи тамтешніх людей: одні - після смерті тамтешніх ігуменів, інші - зараз, а саме Золотоверхий, на який має право митрополит; інші монастирі, хто б не мав на них привілеїв, крім Печерського, повинні бути підпорядковані унії. Деякі [ігумени] і без привілею утримують їх тільки владою печерського архімандрита, який на це не має жодного права, а тільки й. м. король. Є два способи отримання цих монастирів, якщо б пан воєвода хотів приступити до цього:
Щоб й. м. п. воєвода або його чиновники спитали кожного ігумена, на основі якого права він тримає той монастир, і коли хто не має привілею - то забрати в нього.
Скласти позов до й. м. короля, що володіють вони монастирем без жодних прав.
Розуміємо, що поки воєводою буде в Києві єретик або схизматик, нічого доброго для слави Божої статися не може.
Бо що б йому в тій справі не говорив п. воєвода, він, виказавши показну готовність, потайки робитиме протилежне, як ми вже до статньо пересвідчилися.Великою перешкодою унії в Києві є нове братство, засноване схизматиками три роки тому в Києві без привілею й. м. к., де вони збираються і радяться. Наслідком цього з самого початку було те, що втопили митрополичого офіціала, а потім викрали слугу з грошима, який збирав подвійний побір, вивели його в дике поле й прикули до гармати; також тепер викрали і невідомо куди діли попа-уніата, який був один на Київ. Якщо те братство не буде зліквідоване, то важко думати про щось добре: зліквідувати його можна як владою й. м. п. воєводи, так і судовим шляхом.
Не меншою перешкодою святій єдності і славі Божій в цьому королівстві є чужоземні владики - греки і серби, які, нікого не повідомивши, коли хочуть, приїжджають [...], нікому не показують своїх охоронних листів, висвячують попів і в наших дієцезіях[667] виконують всі єпископські обов’язки [...].
Боротьба Південно-Західної Русі і України проти експансії Ватікану та унії (Х - початок XVII ст.): Зб. док. і матеріалів / Упоряд. Є. А. Гринів та ін. - К., 1988. - С. 209-210.