№ 9 1441 р., червня 16, Буда. - Владислав ІІІ дозволяє райцям Львова закладати і збільшувати крами, ятки і підтверджує право вибирати перекладачів[456] згідно зі своєю волею і за порозумінням із львівським старостою
В ім'я Господа, амінь. Для вічної пам'яті справи. Непевним є становище людських дій внаслідок ворожого бігу нестабільності, якщо [вони] не зміцнюються правдивим свідченням грамот.
Тому ми, Владислав ІІІ, Божою ласкою (титулатура). Змістом даної [грамоти] повідомляємо всім, кому необхідно, як сучасникам, так і прийдешнім, хто це читатиме. Бажаючи наше місто Львів кращими умовами наділити, щоб у час нашого щасливого панування, отримавши щасливе зростання, змогло би себе обновити, всі і кожні малі або бідні крами, по-простому «арме кремхен», а також ятки, по-простому «гокен» названі, можуть райці згаданого міста так багато, як трапиться, закладати зі зручністю і користю для нашого міста Львова. На майбутній час для закладання, зведення, будівництва і збільшення та кращого для них [райців] розміщення [крамів та яток] повну і всю можливість дали, дарували і даємо та даруємо, записуємо й обдаровуємо змістом даної [грамоти]. Тим райцям ті бідні крами та ятки зі всіма їхніми чиншами, користуваннями, прибутками, користями, зручностями, повинностями, податками і всіма доходами, [є наданими] для тримання і володіння вічно і на віки, мирно і спокійно, для посідання. Чинші і всі згадані прибутки від них, що мають і виникнуть, [райці] повинні з них стягувати, отримувати, забирати і в необхідне користування нашому згаданому містові Львову, як краще і зручніше бачиться, вкладати і застосовувати. Крім того, за гідним звичаєм, що був від давніх часів, райці і міщани згаданого міста, за їх волею, вибирають і розміщають перекладачів будь-якої мови, до цієї справи вмілих, для їхньої [міщан] і міста вигоди, зручності і необхідності. Просили наш маєстат згадані райці, міщани і жителі вищезгаданого міста, щоб ми вважали за гідне підтвердити цей звичай виборів згаданих перекладачів, дотримуваний ними завжди і віддавна. Таким чином ми, взявши до уваги, що не можна заперечувати справедливої думки прохачів, такі вибори перекладачів райцями і міщанами згаданого нашого міста вічно залишаємо, надаємо й обдаровуємо повною та цілковитою можливістю вибори перекладачів у звичайні часи та доки їм бачиться корисним за посередництвом змісту даної [грамоти]. Однак, коли будь-які вибори, що трапляться, будуть робити, тоді згоду старости чи його бурграбія, що в той час буде запрошеним до таких виборів та замість нашого маєстату до цього буде обраним, до такого дозволу і ласки мають звертатися і честь виявляти. Якщо ж староста чи бурграбій у своїй затятості не схоче дозволити тих виборів, усе ж згадані райці і міщани до таких виборів і їх проведення нехай просуваються і понад це ніби мають повну згоду старости чи бурграбія. Для сили нашої грамоти і для засвідчення наша печатка є підвішена.Діялось у Буді у п'ятницю, напередодні свята Божого Тіла, року Божого 1441. У присутності (список свідків). Дано ж через руки ясновельможного Йоана з Ко- нецполя, канцлера нашого Польського Королівства, щиро нам милого.
За свідченням ясновельможного Предборія з Конецполя, розпшенського каштеляна.
Привілеї міста Львова (XIV-XVIII ст.) / Упоряд. М. Капраль. - Львів, 1998. - С. 86-88.
Еще по теме № 9 1441 р., червня 16, Буда. - Владислав ІІІ дозволяє райцям Львова закладати і збільшувати крами, ятки і підтверджує право вибирати перекладачів[456] згідно зі своєю волею і за порозумінням із львівським старостою:
-
Давня історія України (до VI ст.) -
Загальна історія України -
Україна 1917-1921 рр -
Україна за радянських часів -
Україна у XVI - XVIII стст. -
Україна у середні віки (VII-XV ст.) -