Новий етап повстанського руху проти більшовиків
Поки на польсько-українсько-радянському фронті точилися запеклі бої, в Україні з новою силою розгорнувся повстансько-партизанський рух. Упродовж літа 1920 р. лише на Київщині спалахнули 168 антибільшовицьких повстань і збройних виступів, на Полтавщині - 273.
Завдяки повстанцям, влада радянської адміністрації у багатьох регіонах України не виходила за межі повітових містечок.У південній Київщині продовжувала боротьбу «Холодноярська повстанська республіка», загони якої діяли під прапором УНР. Повсталі селяни знищували органи радянської адміністрації й дезорганізували роботу тилових установ Червоної армії. Учасник повстанської боротьби згадував: «Холодний Яр з Мотриним монастирем - стає головним штабом повстанчих сил не тільки околишних, а й геть понад Дніпром, за Чигирин, до Черкас і Знаменки, стає центром притягнення менших самостійних груп повстанців і коли якогось отаманчика били червоні частини - він рятувався відступом на Холодний Яр... Але туда перекидались і бойові частини з фронту з Москви; армія Буденного, під час маршу на польський фронт, дістає завдання зліквідувати по дорозі це «бандитське гніздо», але тому, що з такою силою повстанцям не було рації битись, вона за винятком коротких, неочікуваних сутичок з «пірнувшими» в ліси повстанцями і нічних нападів повстанців на свої частини - проходить через «мирні» села, в яких нема збройного ворога. Попаливши і пострілявши трохи підозрілих, подарувавши партизанам трохи коней і тачанок - вона поспішає до фронту, а за її плечима знову виростають повстанчі куріні і скоро починається ціла мала війна. «Холодний Яр» - починає означати вже цілу місцевість, всю бойову організацію».
Значну активність виявляли також повстанці Херсонщини й Поділля. Одне з найбільших селянських повстань спалахнуло поблизу Кривого Рогу. Повстанці об’єдналися у «Степову дивізію» і лише восени 1920 р. з’єднанням радянської кінноти вдалося придушити повстання.
За радянськими відомостями, наприкінці 1920 р. в лавах повстанців в Україні налічувалося до 50 тис. чоловік. Найвідомішими повстанськими ватажками були Заболотний, А. Гулий-Гуленко, Ю. Мордалевич, І. Струк, Цвітковський та ін. Повсталі знищували радянську адміністрацію, руйнували комунікації більшовицьких військ. Сучасники відзначали поширення серед українських повстанців у цей час «петлюрівських» гасел.
5.19.
Еще по теме Новий етап повстанського руху проти більшовиків:
- Новий етап повстанського руху проти більшовиків
- Розгортання селянського антикомуністичного повстанського руху в Україні навесні 1919 р.
- Повстанський рух проти окупаційного більшовицького режиму
- Боротьба більшовиків проти ліквідаторів, одзовістів, примиренців та націоналістичних партій
- Повстанський рух проти російських білогвардійців
- «Україна без більшовиків і німців!»
- Перемоги під Жовтими Водами й Корсунем та поширення повстанського руху.
- Революційна повстанська армія України в денікінському тилу
- Другий етап громадівського руху.
- Новий кам’яний вік (неоліт)