<<
>>

Новий етап повстанського руху проти більшовиків

Поки на польсько-українсько-радянському фронті точилися запеклі бої, в Україні з новою силою розгорнувся повстансько-партизанський рух. Упродовж літа 1920 р. лише на Київщині спалахнули 168 антибіль­шовицьких повстань і збройних виступів, на Полтавщині - 273.

Завдяки повстанцям, влада радянської адміністрації у багатьох регіонах України не виходила за межі повітових містечок.

У південній Київщині продовжувала боротьбу «Холодноярська по­встанська республіка», загони якої діяли під прапором УНР. Повсталі се­ляни знищували органи радянської адміністрації й дезорганізували роботу тилових установ Червоної армії. Учасник повстанської боротьби згадував: «Холодний Яр з Мотриним монастирем - стає головним шта­бом повстанчих сил не тільки околишних, а й геть понад Дніпром, за Чи­гирин, до Черкас і Знаменки, стає центром притягнення менших самостійних груп повстанців і коли якогось отаманчика били червоні час­тини - він рятувався відступом на Холодний Яр... Але туда перекидались і бойові частини з фронту з Москви; армія Буденного, під час маршу на польський фронт, дістає завдання зліквідувати по дорозі це «бандитське гніздо», але тому, що з такою силою повстанцям не було рації битись, вона за винятком коротких, неочікуваних сутичок з «пірнувшими» в ліси повстанцями і нічних нападів повстанців на свої частини - проходить через «мирні» села, в яких нема збройного ворога. Попаливши і пострілявши трохи підозрілих, подарувавши партизанам трохи коней і тачанок - вона поспішає до фронту, а за її плечима знову виростають повстанчі куріні і скоро починається ціла мала війна. «Холодний Яр» - починає означати вже цілу місцевість, всю бойову організацію».

Значну активність виявляли також повстанці Херсонщини й Поділля. Одне з найбільших селянських повстань спалахнуло поблизу Кривого Рогу. Повстанці об’єдналися у «Степову дивізію» і лише восени 1920 р. з’єднан­ням радянської кінноти вдалося придушити повстання.

За радянськими відомостями, наприкінці 1920 р. в лавах повстанців в Україні налічувалося до 50 тис. чоловік. Найвідомішими повстанськими ватажками були Заболотний, А. Гулий-Гуленко, Ю. Мордалевич, І. Струк, Цвітковський та ін. Повсталі знищували радянську адміністрацію, руй­нували комунікації більшовицьких військ. Сучасники відзначали поши­рення серед українських повстанців у цей час «петлюрівських» гасел.

5.19.

<< | >>
Источник: Б.В. Брехуненко, В. Ковальчук, М. Ковальчук, В. Корніенко. «Братня» навала. Війни Росії проти України XII-XXI ст. - Київ,2016.-248 с.. 2016

Еще по теме Новий етап повстанського руху проти більшовиків:

  1. Новий етап повстанського руху проти більшовиків
  2. Розгортання селянського антикомуністичного повстанського руху в Україні навесні 1919 р.
  3. Повстанський рух проти окупаційного більшовицького режиму
  4. Боротьба більшовиків проти ліквідаторів, одзовістів, примиренців та націоналістичних партій
  5. Повстанський рух проти російських білогвардійців
  6. «Україна без більшовиків і німців!»
  7. Перемоги під Жовтими Водами й Корсунем та поширення повстанського руху.
  8. Революційна повстанська армія України в денікінському тилу
  9. Другий етап громадівського руху.
  10. Новий кам’яний вік (неоліт)