Розгортання селянського антикомуністичного повстанського руху в Україні навесні 1919 р.
≈ евдоволення селянства політикою „воєнною комунізму" й диктатурою проле- s. таріату почало виявлятися ще наприкінці зими 1919 р. 21 лютого з Олександрії на ім’я голови радянського уряду України Х.Раковського надійшла телеграма з резолюцією з’їзду делегатів повстанських загонів Херсонщини й представників селянства прифронтових волостей, де зазначалося, що вони визнають як єдину народну радянську владу, але „обрану вільно, без насильства з будь-якого боку".
З’їзд вимагав рівного представництва для робітників і селян на майбутній 3-й Всеукраїнський з’їзд рад, запровадження закону про соціалізацію землі, протестував проти арештів з боку ВУЧК членів „нашої селянської парти українських лівих соціалістів-революцюнерів”Резолюція не була одинокою 28 березня газета „Коммунист” (орган ЦК КП(б)У) писала „На останніх з’їздах рад особливо яскраво виявилася сліпа ненависть заможного селянства до комун і комунізму” 10 квітня в Гуляйполі відбувся з’їзд представників 71 волості Олександрівського, Бердянського, Бахмутського, Павлоградського повітів і делегатів 3-і Задніпровської бригади H Махна, на порядку денному якого стояли політичне, земельне й продовольче питання Обговорюючи їх, делегати дійшли висновку, що партія „комуністів-більшо- виків“, захопивши державну владу, не гребує нічим, аби її утримати й закріпити за собою Як зазначалося в резолюції, 3-й Всеукраїнський з’їзд рад не став „справжнім і вільним виразником волі трудящих” Делегати висловили протест проти методів, якими діяли комісари-більшовики й агенти ЧК, а також зажадали проведення соціалізації землі, заміни продовольчої політики та „реквізиційних загонів правильною системою товарообміну між містом і селом”, повної свободи слова, друку, зборів для лівих політичних течій Чітка й непримиренна позиція гуляйпільського з’їзду загострила стосунки речників політики „воєнного комунізму” з H Max- ном та його повстанським рухом
У відповідь на тиск тоталітарної системи розгорнувся антикомуністичний рух селян У січні отаман Зелений (Д Терпило) розірвав зв’язки з армією УHP і перейшов на радянську платформу, а в березні підняв антибільшовицьке повстання 1 квітня 1919 р уряд УСРР оголосив його поза законом По кількох днях те саме він зробив стосовно отаманів Соколовського, Гончара (Батрака), Орловського Кількість антикомуністичних виступів чимдалі зростала У квітні, за даними органів HKBC, їх було понад 90 Спочатку повстання розгорнулися в Київській, Чернігівській і Полтавській губ, а відтак охопили всю територію УСРР Як визнавали самі більшовицькі керівники, 1919 р радянська влада в Україні не виходила за межі губернських та повітових центрів
Офіційна ідеологія називала повстанський антикомуністичний рух лише куркульською контрреволюцією Слово „куркуль”, не маючи чіткого соціального й економічного визначення, найчастіше використовувалось як політичний жупел у боротьбі з селянством Квітневий (1919) пленум ЦК КП(б)У визначив як важливе завдання „нещадне придушення куркульської контрреволюції” З цією метою в квітні було задіяно 21 тис бійців і командирів Червоної армії, створено спеціальний Внутрішній фронт Фактично боротьба з повстанським рухом мало чим відрізнялася від фронтових дій регулярних частин У ліквідації виступу Зеленого брали активну участь піхота, кіннота, артилерія і навіть кораблі Дніпровської флотилії, які не раз обстрілювали з гармат повсталі села
17 липня Рада робітничо-селянської оборони УСРР прийняла постанову „Про придушення куркульських і білогвардійських заколотів на селі”, де йшлося про надзвичайні методи боротьби — кругову поруку, воєнну блокаду, захоплення заложників, накладання контрибуцій, виселення сімей керівників повстань Однак, незважаючи на це, село не лише не змирилося з політикою „воєнного комунізму”, а й посилило опір У перших двох декадах липня 1919 р органи HKBC зареєстрували 207 антикомуністичних виступів на території УСРР Чимало з них носили масовий характер Так, загони отамана Гончара у Василівському повіті налічували до 8 тис повстанців, а отамана Зеленого— близько 12 тис У виступі, що відбувся в середині травня в Подільській губ, брало участь до 20 тис чол
Уся селянська Україна повстала проти спроби реорганізувати її життя на комуністичний лад Це було однією з головних причин падіння радянської влади в Україні влітку 1919 р