<<
>>

Розклад Червоної армії, падіння радянської влади

Політика „воєнного комунізму”, а відтак і повстанський рух надзвичайно швидко підірвали бойовий дух частин Українського фронту. Ще навесні 1919 р В Антонов-Овсієнко угледів загрозу негативного впливу „воєнно-ко­муністичних” заходів на армію 17 квітня він інфор­мував Леніна „Наша майже виключно селянська армія розхитується політикою, яка змішує середня­ка з куркулем ( ), яка проводить „продовольчу диктатуру” при підтримці московських про- дармійців, при майже повній відсутності Радянсь­кої влади на місцях (у селах)

На Правобережній Україні робота надзвичайок і продекспедиторів, що спираються на „інтер­національні” загони, відроджує націоналізм, підні­маючи на боротьбу з „окупантами” все населення без винятку

Земельна політика Мещерякова не враховує місцевих особливостей ( ) Українська армія, яку будували не лише комуністи, а й українські есери, ліві есери, анархісти, погано піддається дисциплин!, не уникла партизанського, повстанського руху й аж ніяк не може в масі своїй вважатися цілком надійною нашою опорою Наша земельна і національна політика в Україні докорінно підриває всі зусилля військових подолати ці впливи розкла- ду“ Командуючий Укрфронтом пропонував ради­кально змінити загальний політичний курс, аграрну політику, ввести до складу уряду УСРР представ­ників політичних партій пов’язаних з селянством, не забувати про національний такт і місцеві особли­вості Антонов-Овсієнко мав цілковиту рацію, але в Москві не поспішали до нього прислухатися

Тим часом невдоволення в армії зростало 9 травня кавалер ордена Червоного Прапора Гри­гор єв видав універсал до українського народу, фак­тично оголосивши виступ проти уряду X Раковсь- кого Причиною цього стало обурення бійців дивізії, які, здобувши Одесу, повернулися додому на Єлисаветградщину для відпочинку й побачили, що продзагони пограбували їхні села

Григор’єв закликав села й волості формувати повстанські загони, захоплювати повітові центри, а сам повів свої частини (15 тис бійців) на Київ, Ка­теринослав, Полтаву Досить легко вони здобули Катеринослав, Черкаси, Кременчук, Миколаїв, Херсон, не зустрічаючи значного опору тилових частин Червоної армії Чимало з них перейшли на бік Григор’єва, цілком поділяючи гасло „Геть мос­ковську обжорку'"

Цей виступ примусив більшовиків дещо зміни­ти тактику В травні вони дозволили видавати газе­ти деяких партій До складу уряду увійшли пред­ставники українських есерів (боротьбистів), а до складу ЦВК рад України — представники лівих есерів (борбистів) Частину земель Укрголовцукру було передано у зрівняльний розподіл, ліквідовува­лись повітові ЧК, де траплялося найбільше зло­вживань Однак жоден державний чи партійний більшовицький документ не поставив під сумнів са­му політику,воєнного комунізму" Зміни В 1’1 курсі мали суто косметичний характер Головним засобом боротьби проти бунтівників залишалася сила зброї З її допомогою наприкінці травня, оголивши в ок­ремих місцях фронт, таки вдалося придушити вис­туп Григор єва Повстанців було розпорошено по Єлисаветградщині, а сам отаман переховувався по­близу свого рідного с Верблюжки Загальне керівництво каральною операцією покладалося на

К Ворошилова Наприкінці травня він доповів у Москву, що завдання виконано лише наполовину „В критичний момент, — зазначалось у рапорті, — не було жодної повноцінної, стійкої частини для виступу проти Григор’єва Багато полків перейшло на його бік, інші оголосили (себе) нейтральними, деякі, виконуючи бойовий наказ, розпочали з роз­грому надзвичайок, з єврейських погромів і т ін “

16 травня в Україну прибув голова Реввійськра- ди республіки Л Троцький і розгорнув шалену бо­ротьбу з партизанщиною в Червоній армії 19 трав­ня він провів об’єднане засідання членів ЦК РКП(б) і ЦК КП(б)У Тоді ж було ухвалено роз­формувати Український фронт, а його армії підпо­рядкувати командуванню Південного і Західного фронтів Наступного дня газета „Коммунист" опублікувала статтю Троцького „Українські уроки" із закликами викорінювати партизанщину методом „розпеченого заліза"

Всіх тих командирів, котрі не поділяли або ста­вили під сумнів більшовицькі доктрини вважали за авантюристів Таким оголосили анархіста H Махна — талановитого повстанського ватажка, який очо­лював 3-ю Задніпровську бригаду й отримав наказ у травні переформувати її в дивізію Його погано озброєні частини самостійно стримували прорив білогвардійців у Приазовї Але, незважаючи на це, Рада робітничо-селянської оборони УСРР під тис­ком Троцького 25 травня прийняла рішення „лікві­дувати Махна в найкоротошй час"

Зробити це командування червоних не мало змоги А ображений, зачеплений за живе комбриг сам відмовився від командних посад у Червоній армії і запропонував своїм загонам зробити вибір —перейти в розпорядження Південного фронту чи,розбитися на самостійні загони й працювати в інтересах народу"

Все це остаточно підірвало боєздатність Черво­ної армії Вона почала відступати в Донбасі, зросли рецидиви партизанщини Наприкінці травня за­ступник голови вищої військової інспекції повідом­ляв, що серед частин Укрфронту панує невдоволен­ня, поширюються заклики „Бий жидів'", „Геть ко­муну'", „Геть надзвичайки'" Вища військова інс­пекція зазначала, що „багато частин фронту, зокре­ма 1-й і 2-й полки (Богунський і Таращанський), політично ненадійні Для врятування загального становища необхідно вжити крайніх заходів, треба одягнути й узути червоноармійців і, принаймні, змінити в полках командний склад, усунувши з не­надійних частин їхніх ватажків"

Спроба Троцького адміністративно-командни­ми й репресивними заходами поліпшити становище не мала успіху Призначений командуючим 14-ю армією Ворошилов 13 червня писав Раковському, що „армії, як організму, нема Штаби й різні уста­нови — це в кращому разі натовп нероб, а в гіршо­му — п’яниці й саботажники, в органах постачання немає ні озброєння, ні обмундирування, частини до смішного невеликі, розклалися, босі, з опухлими й скривавленими ногами, обірвані"

Під тиском денікінців червоні залишили Ліво­бережну Україну 25 червня білі увійшли до Харко­ва, а 28 числа — до Катеринослава

З липня в Царицині Денікін видав „московську директиву" Збройним силам Півдня Pocn, в осно­ву якої було покладено план організації головного удару на Курському й Воронезькому напрямках з метою захоплення Москви

Тим часом активізувала свої дії об'єднана армія УHP, і’і частини потіснили червоних із заходу на схід і північ Наприкінці серпня радянські урядові установи змушені були терміново залишити Київ Радянська влада в Україні, втративши військову підтримку, політичний авторитет і соціальну опору в місті та селі, впала вдруге

<< | >>
Источник: Історія України / В Ф Верстюк, O В Тарань, O І Гуржій та ін, Під ред В А Смолія — K, Альтернативи, 1997— 416 с. 1997

Еще по теме Розклад Червоної армії, падіння радянської влади: