<<
>>

Відповідно до сучасних наукових уявлень добуддійська духовна культура Тибету роз­глядається у трьох аспектах: перекази (дун), мова символів (деу) і власне традиція (бон).

Щодо історії бон, то її зазвичай поділяють на три періоди: 1) примітив­ний бон, подібний до давнього шаманізму й анімізму Північної Азії, що являв со­бою релігійну культуру Тибету до зустрічі з юндрун-боном, що прийшов з Тазига і Шаншуна на заході, а пізніше — з буддизмом, що прийшов з півдня; 2) старий бон (юндрун-бон) — це духовний шлях звільнення і просвітління, проповіданий Тонпою Шенрабом у Тазигу й поширений потім у давньому царстві Шаншун, звідки він був принесений у Центральний Тибет; 3) новий бон виник у XV ст.

і дуже подібний до тибетського буддизму (ламаїзму), особливо зі школою ньїнгма. Таким чином, джере­лом культурної експансії бона вважається царство Шаншун з центром у давньому місті Гуге, руїни якого збереглися до наших днів (поблизу гори Кайласа). Слово «шан» означає дядька по матері (тибетські царі часто одружувалися з царівнами із Шаншуна), а слово «шун» відповідає тибетській назві орла-гаруди, що у давнину символізував енергію, пов’язану з вогнем, який вважався в боні найактивнішим з п’яти елементів. А Б. Кузнецов ототожнював країну Шаншун з еламською Сузіа- ною (Хузистаном), давня назва якої була Шушун [55, 25-26].

<< | >>
Источник: Людство і віра: витоки народів і релігій: наук.-публ. вид. У 4 т. 3-тє вид., стереотип. / Г. В. Щокін. Київ : Міжрегіональна Академія управління персоналом,2020. 2220 с. : іл.. 2020

Еще по теме Відповідно до сучасних наукових уявлень добуддійська духовна культура Тибету роз­глядається у трьох аспектах: перекази (дун), мова символів (деу) і власне традиція (бон).:

  1. Відповідно до сучасних наукових уявлень добуддійська духовна культура Тибету роз­глядається у трьох аспектах: перекази (дун), мова символів (деу) і власне традиція (бон).
  2. У 2001 р. у Києві вийшла монографія українського вченого Ю. Мосенкіса «Мова трипільської культури» [142], що містить безліч нових матеріалів і обґрунтованих висновків щодо походження й подальшого розвитку трипільської культури — осе­редку формування українського праетносу й усієї індоєвропейської культури.
  3. Структура вчення бон
  4. Тибет.
  5. Релігія бон і її засновник
  6. Мітраїстські корені тибетського бона
  7. «Драконічна» традиція ламаїзму
  8. Колискою всього живого — у тому числі й сучасного людства — є Всесвіт, що ви­ник, відповідно до новітніх наукових уявлень, лише 12-15 млрд років тому вна­слідок так званого Великого вибуху.
  9. Водні божества і міф про трьох братів
  10. Бик як один з основних міфопоетичних символів