Водні божества і міф про трьох братів
Ще одне коло сакральних персонажів, пов’язаних з позначенням нижнього світу, об’єднує ряд божеств, чиї імена сходять до індоєвропейського Trit- (напр., дав- ньоінд. Тріта, авест.
Траетаон, давньогрецьк. Тритон та ін.). З цими персонажами пов’язаний загальноіндоєвропейський міф про спускання героя в колодязь (часто внаслідок зради двох старших братів). Саме ім’я Тріта означає «третій» — третій брат, або третій світ порівняно з двома попередніми світами — Небом і Землею. Цей «третій» потрапляє в нижній світ, здобуває багатства або живу воду, які дають змогу подолати смерть і повернутися до життя на землі (інші варіанти спуску в пекло пов’язані з пошуком і поверненням коханої, наприклад, у грецькому міфі про Орфея і Евридіку) [139, I, 531].Тема водного царства пов’язана ще з одним поширеним міфом, головним героєм якого є божество на ім’я Nep(o) t (букв. «племінник», що прирівнюється в правах з сином): давньоінд. і авест. Апам Напат, лат. Нептун та ін. У міфі розповідається про чудове джерело-колодязь, яке заховане від поглядів або таїть у собі скарби. Після того як герой міфу наближається до джерела і обходить його тричі або тричі входить в нього (мотив Тріти як вказівка на триєдність водного царства), з джерела витікають води, що створюють озеро або потрійний потік, який переслідує героя (у своєму плині цей потік сягає міфічного моря). Близькість морського бога Нептуна з грецьким Посейдоном (тризубець в якості атрибута як віддзеркалення мотиву трьох) дає змогу, на думку В. Іванова та В. Топорова, зарахувати до цього кола і Посейдона. Зв’язок Посейдона з нижнім світом (він влаштовує землетруси, йому приносять чорні жертви тощо) примушує звернути увагу на можливість інтерпретації цього імені як «володар вод». Якщо така інтерпретація правильна, елемент d/h/on («вода») може бути пов’язаний з давньоінд. Дану (букв. «потік») — жіночим водним божеством, матір’ю Врітри (супротивника громовержця) або сімома зміями, яких вбиває громовержець. З давньоінд. і авест. Дану споріднені назви багатьох південних річок Східної Європи (Дон, Дніпро, Дністер, Дунай), а також імена владики водного царства (напр., осет. Донбеттир) [139, I, 531].