Релігійно- міфологічна система

Мікронезійська міфологія генетично пов'язана з полі­незійською (33. II. 320].

Для мікронезійської міфології та релігії характер­не різноманіття міфів творіння. Первісний хаос уявляється або порожнечею, що населена нетварним божеством, або морем і скелею, або двостулковою чере­пашкою, що поєднує Небо і Землю.

У мікронезійській міфології втілена ідея світового дерева (часто це панда­нус, повернутий кроною до землі). Люди створені богами або появляються з ка­меню. піску, паличок, дерева, частин божества, або їх народжує богиня (напів­богиня). Тварини і люди можуть обертатися одне в одного. Первісно люди безсмертні: смерть — це кара за порушення табу або наслідок суперечки богів.

Пантеон мікронезійської міфології мас численні паралелі у міфах інших народів Океанії. На деяких островах відомі божества війни, кохання, ремесел, навігації, татуювання. Більшу роль, ніж власне боги, відіграють напівбога, духи, герої. Розрізняюпєя духи земні та небесні, добрі («свої») та злі («чужі»). Один з найважливіших подвигів героя — добування вогню і дарування його людям. Знання, магічні вміння герої дістають також уві сні. крадуть або приймають їх віддухів. Для них характерні чудесне народження і розвиток (33. 11. 320].

У мікронезійській міфології значно розвинені анімістичні уявлення (духи природи), протиставлення підземного (підводного) і небесного світів («раю» і «пекла«). Душі померлих прямують на північ або на захід, а звідти — до іншо­го (загробного) світу, причому кількість міфів варіює. Поширені міфи про «вра­та» небесного божества, про небесного вартового душ. про порушення табу (зокрема, про інцест). Міфи і легенди мікронезійців багаті на сюжети про де­монічні істоти Сліди тотемізму виявляються у шануванні вугра, черв'яка, ящірки, риб і зарахованого до них дельфіна, восьминога і деяких птахів. Тоте­мізм рослин зустрічається рідко (33, П, 322].

За окремими даними, на островах Мікронезії існує справжній культ жіно­чих предків — як відбиття усталеного материнського роду. Якщо це так. то має­мо надзвичайно рідкісний приклад материнського культу, архаїчного культу жіночих предків (56. 95].