Ойрат-калмицька релігійно-міфологічна система
Ойрати — група монгольських народів у Монголії (чисельність на 1992 р. становила 145 тис. чол.) і Китаї (дербети, баяти, хошути, захчинн, ольоти, торгути, хойти — 25 тис. чол.).
Належать до центральноазіатської раси великої монголоїдної раси 3 1648 р існує ойротська писемність. Етнонім «ойрати» вперше згадується в «Таємній історії монголів» 11240 р.) стосовно групи західномонгольсь- ких племен. Наприкінці XIV ст. виник політичний союз «Чотири ойрати». Ойротський союз протягом двох століть з перемінним успіхом воював з князями Східної Монголії за верховенство над усією країною. У 30-ті роки XVII ст. утворилося самостійне Джунгарське (Ойротське) ханство, розгромлене Китаєм у 1755- 1758 рр. У XVII ст. частина ойратів перейшла до Росії, прийняла російське підданство і осіла на землях у пониззі Волги. їхні нащадки ввійшли до складу калмиків. Нині ойратська етнічна спільність розпалася на самостійні, хоч і близькі одна до одної за мовою і культурою, народності у складі монголів К1-ІР і халха-монголів [40. 346].Калмики (буквально — «залишок», назва ойратів, що не прийняли ісламу; є й інші версії] — основне населення Республіки Калмикія у РФ. Живуть також в інших областях Росії, невеличкі групи є в Середній Азії та на Кавказі. Загальна чисельність — 166 тис. чол. (1992 р.). Належать до центральноазіатської раси великої монголоїдної раси, дещо відрізняються від монголів і бурятів. Мова калмицька західної підгрупи монгольської групи алтайської сім'ї. На початку XX ст. створено писемність на основі російського алфавіту, раніше користувалися загальноойратською (так званою старокалмицькою] писемністю. Віруючі — будднсти-ламаїсти, частіша — православні.
Предки калмиків, як згадувалось, ойрати. що переселилися на початку XVII ст. до Росії і отримали землі для кочування у пониззі Волги та Уралу. Загалом у середині XVII ст. на цих землях опинилося близько 280 тис.
калмиків, до складу яких увійшли дербети, торгути та інші етнічні підрозділи ойратів. що зберегли свою мовну і господарсько-культурну специфіку до початку XX ст. У 1771 р. частина калмицьких тайшів, невдоволених політикою російського уряду, повернулася до Джунгарп. взявши з собою 125 тис. калмиків. Більшість з них загинули у дорозі. Калмики, що відкололися від своїх племен і жили серед козацтва на Дону, Уралі, в Україні, прийняли православ'я. Наприкінці XIX ст. консолідувалися в єдиний народ (40. /98]Основою традиційного господарства було кочове скотарство, а також риболовство і землеробство. Були розвинені художні ремесла (вишивання, обробка металу, тиснення по шкірі, різьблення по дереву тощо). Традиційні поселення мали кругове планування. Основа харчування — м’ясо і молоко. Збереглися елементи загальномонгольських добуддійських вірувань (шаманство, культ вогню, води та ін.). Існували різноманітні жанри фольклору, в тому числі героїчний епос «Джангар», який виконували спеціальні епічні співці, а також пісні, казки, приказки (40, /98-/99].
Система релігійно-міфологічних уявлень ойрат-калмиків (калмиків і західних монголів) є частиною релігійно-міфологічної системи монгольських народів. але в ній більшою мірою збереглися елементи «мисливської» релігії і простежується тісніший зв'язок з релігійно-міфологічними уявленнями тюркських народів [33. II. 247].
Міфи ойрат-калмиків про будову і походження Всесвіту майже не відрізняються від міфів інших монгольських народів: земля, вода, вогонь і повітря утворились з Хаосу, що згустився під вітром. Згідно з есхатологічними міфами, світ загине, коли Сонце все висушить і спалить. Всесвіт тришаровий, складається з верхнього, середнього і нижнього світів, які, у свою чергу, також поділяються на шари (небо має до 49 шарів). Світова гора — ступінчаста, з чотирма уступами. Розвинені культи Сонця. Місяця та зірок. Сонце іноді називається «началом усіх начал», а кількість зірок на небі відповідає кількості людей на Землі. «Пупок Землі» та відповідний йому «Пупок Неба« (Полярна зоря) пов'язані з уявленнями про універсальний космічний центр. На півночі або на сході в ущелині гори біля «синього океану» міститься закритий каменем вхід до нижнього світу - лігво «чорного зміях. З горами пов'язаний також хазяїн земель і вод Цаган Авга. зображення якого поміщалося на вершині найвищого насипного пагорба, і на його честь здійснювався обряд жертвопринесення. У деяких переказах відображено тотемічні мотиви, образ Світового дерева, мисливські й рибальські культи, уявлення про потойбічний світ і про першопредків Шаманська міфологія ойрат-калмиків зазнала сильного впливу «жовтошапкового» буддизму, що утвердився у калмиків на початку XVII ст. |33, II. 247—248].