Таї і їхня релігійно- міфологічна система
Предки таї — племена сіюе і логос. що жили у П-І тис. до н. е. на південь від річки Янцзи, просувалися на південь, витісняючи з родючих долин Меконгу, Хонгху і Менам-Чао-ПраІ предків монів і кхмерів, частково асимілюючи їх.
З Ill — І ст. до н. е. і до середини І тис. н. е. до Індокитаю мігрували предки лао і гірських таї. у І і II тис. н е. — предки сіамців і шанів. На початок XIV ст. таї зайняли переважну більшість території їхнього сучасного розселення [40, 427]. Припускається, що прабатьківщиною тайських народів була територія сучасної провінції Гуандун і північних районів В'єтнаму. Звідти предки народу лі переселилися на острів Хайнань, а предки дун-шуйських народів — до Гуйчжоу і Гуансі (близько 3 тис. років тому), куди через тисячу років просунулися також предки чжуан [29. 502].Основні заняття таї — орне заливне землеробство і садівництво (рис, кукурудза, батат, маніок, овочі, банани, персики, груші та ін.). скотарство і птахівництво. Розвинені ремесла — плетіння, ткацтво, ковальство. їжа — переважно рис. риба, овочі, рідше м’ясо. Система спорідненості гавайськото типу Відомі історичні оповіді, героїчні та ліричні усні поеми. Розвинене музичне мистецтво Традиційні вірування — культ предків, шанування бога вогнища, а також місцевих богів і духів [40. 428].
В усіх тайських народів Індокитаю виявлено ознаки спільної релігійно-міфологічної системи. В окремих тайських міфах відокремлевня Неба від Землі вважається трагічним моментом: сердита жінка образила Небо, вдаривши його товкачем. У тайських народів виокремлюється юньський космогонічний.м/ф про жіночу істоту Ясантсай і іі чоловіка Пу- сангсі. що народився з вогню набагато пізніше від неї. У більшості міфів про генезис світу організуючу роль відведено Вищій Істоті, яка, як правило, є також першопредком королівських родин. Поширені міфи про потоп, а також про гарбуз, з якого походять люди і все живе на Землі після потопу.
З небесним походженням гарбуза у тайських народів узгоджується уявлення про те, що в цьому плоді втілено принцип чоловічого, небесного, качала, тоді як у зернах рису — жіноче, земне, начало [33, II. 488].Численні духи за уявленнями таї, населяють земний світ, астральний і більш далекі світи. Дуже шанувалися домашні духи, духи родових предків, територіальні божества. Душа людини — це соїгм 32 або навіть 120 хуонів (душ). Першим у системі духів є небесний глава По Тхен. Ця системність, що з найдавніших часів спрямовувалася на формування міфології небесних сил. вияв- ляється також в універсальних дія народів Індокитаю образах нагів.
З розвиненою системою небесних божеств у таї узгоджуються міфи про улаштовувачів Землі та про спускання з Неба першого короля Кхун Болома. який встановив соціальні норми і дав людям моральні заповіти. Тайські народи вірять в існування підземних божеств — нагін В основі культу патів у таї лежать уявлення аборигенних мон-кхмерських народів. Основне призначення нагів — оберігання вод і родючості Землі. Існують легенди про перетворення змієподібних нагів на скелі, гори і навіть гірські хребти. За одним з міфів, наги запустили вогняні ракети і на території Лаосу з'явилися горн, ліси та річки (33, II, 488].