Таї — група народів [тайські народи) у Південному Китаї, на північному сході Індії, а також у Лаосі та В'єтнамі.

Загальна чисельність — близько 820 тис. чол. (1992 р.). Таї належать до південноазіатськоі перехідної раси. Го­ворять мовами тайськоі групи паратайської сім’ї, в яку поряд з тайськими мо­вами входять дун-шуйські (кам-суііські) та кадайські мови (лакуа, гелао, латі, лі), що займають проміжне положення між тайськими та австронезійськимк мо­вами.

Загалом щодо генеалогічної спорідненості тайських мов існує кілька гіпо­тез (29. 209, 502}:

• згідно з першою, тайські мови належать до китайсько-тибетської сім'ї мов: при цьому їх або об'єднують з китайською мовою в одну з під­груп китайсько-тибетської сім'ї, або вважають відокремленою підгру­пою. що найбільшою мірою відрізняється від інших мов цієї сім'ї;

• згідно з другою гіпотезою, тайські мови споріднені з австронсзійськи- ми, а їх подібність до кіггайської мови пояснюється пізнішим впливом останньої;

• відсутність переконливих доказів на захист наведених гіпотез зумов­лює появу третьої гіпотези, згідно з якою тайські мови вважають окре­мою сім'єю;

• у нашому мовознавстві прийнято гіпотезу про належність тайських мов до паратайської сім'ї.

Тибсто-бірманські народи говорять тибето-бірманськими мовами — од­нією з двох основних гілок (поряд з таі-китайською) китайсько-тибетської сім'ї мов. Тибето-бірманські мови поширені у Бірмі, Китаї. Індії та Непалі, де живуть понад 95 % тибето-бірманців, але тільки у Бірмі вони становлять більшість на­селення. Загалом цією мовою говорять близько 60 мли чол. Тибсто-бірманські мови, окрім тибетської та бірманської, вивчені недостатньою мірою. Тільки ок­ремі з них описано повно й достовірно. Видатним досягненням російського мо­вознавства стало дешифрування М. Невським тангутської писемності. Вимер­ла тангутська мова була мовою держави Сі Ся (на території сучасної провінції Ганьсу і сусідніх районів Китаю), якою в XI-ХНІ ст. було написано багато літе­ратури (29. 5ї0|.