Кетська релігійно- міфологічна система

Kett (єнісейські остяки) — представники колись численної єнісейськоі мовної сім'ї, до якої входили окрім кетів й інші народи, що втратили протягом XVIII — XIX ст. свою мову й етнос.

Окремі дані свідчать про ранній зв'язок єнісейців з південнішими комп­лексами. зокрема з центральноазіатським (сино-тибетські зв'язки єнісейських мов). Пізніше енісейці рушили на північ узбережжям Єнісею, проте лише кети досягай північних широт, чим пояснюються окремі спільні структурні риси ре- ліпйно-міфолопчних уявлень кетів і народів Північно-Східного Сибіру (перед­усім самодійців і угрів). Разом з тим кетська релігійно-міфологічна система, джерелами вивчення якої є кетські тексти й лані про ритуали шаманського типу, є своєрідним комплексом, що відрізняється від релігійно-міфологічних уявлень інших народів Сибіру [33. І. 642]. Схему Світового дерева кетів показа­но на рис. 98 І див. кольорову вклейку).

міфології кетів дослідники В. Іванов і В. Топоров виокремлюють ієрархічну систему, що складається з МіфОЛОПЧНОІ СИСТЄМИ шести рівнів. Ці рівні взаємопов'язані сюжетами з участю персонажів різних рівнів. Усі рівні релігійно-міфологічної системи кетів присвячені одній і тій самій темі боротьби добра і зла, але висвітлюють її на різному матеріалі (33. І. 642-644]:

• перший (вищий) рівень утворює головний персонаж — Єсь («Небо», «Бог»), єдиний бог, який, хоча і всемогутній, але абстрактний і зазви­чай не втручається в людські справи;

• у центрі кола персонажів другого рівня перебуває богиня — носій зла Хоседем, що насилає біди й порчу, непогоду, пошесть, хвороби і смерть.

• до третього рівня пімжт персонажі, які водночас с героями епосу Наприклад, Дох і Альбе - - перші великі шамани й культурні герої. Дох — один з учасників створення світу. Він створив перший суходіл у світо­вому океані за допомогою гагари і встановив основні закони. Альбе — перша.людина прачасу, послідовник Хоседем. Загалом персонажі тре­тього рівня позитивні: вони або створюють «кетський світ» (космос), або борються з ворогами, що посягають на «кетську» традицію;

• четвертий рівень численний і поділяється на кілька класів, що пере­тинаються. До одного з них належать об'єкти, пов'язані з втіленням природних духів (наприклад, земляний дух Дотетем є негативним нача­лом, що протидіє Єск> і створює всі шкідливі для людей істоти). Інший клас опікується елементарними об'єктами кетського колективу (дім. вогнище); його компоненти втілюють систему охорони благополуччя людини (наприклад, алел — охоронець дому і помічник людини в бо­ротьбі зі злими духами). Наступний клас — це об'єкти, які водночас моделюють і кетський колектив, і разом з тим частину лісової приро­ди (наприклад, міфологізований образ ведмедя і як жахливого пред­ставника.лісової природи, і як доброго заступника колективу) Особли­вий клас утворюють небесні об'єкти: Місяць, Сонце, окремі зірки й сузір'я. Окреміш клас утворюють також представники чужого («не свою») світу — евенки, коряки, росіяни та ін. До четвертого рівня вхо­дять також персонажі, пов'язані з різноманітними об'єктами інших рівнів;

• п’ятий рівень — шамани. Становлення шамана пов'язане з перерод­женням людини, що викликане вселенням у неї духів, яких можна вва­жати об'єктом п'ятого рівня: окремі з них більш-менш індивідуальні та спеціалізовані.

• шостий рівень моделює зв'язки людини з живою природою — як з людським родом, так і з тваринами й рослинами. Але людина стає об'єктом шостого рівня лише тоді, коли у не» окрім шести душ вселя­ється сьома, головна душа — ульвей, що супроводжує людину протя­гом її життя. Ульвей об'єднує людину з міфологізованим ведмедем.

Дуалізм кетів

Ларактерною особливістю кетської релігійно-міфологічної сис­теми є її послідовно дуалістичний характер, що виявляється у протиставленні на всіх рівнях верху, Неба, сходу. Сонця, грому, вогню, з одно­го боку, і низу, Землі, заходу, Місяця, води — з іншого. Цей поділ у кетів спри­чинений опозицією двох дуальних половин племені за ознакою вода — вогонь: «половина людей вогню» співвіднесена з верхнім світом, «половина людей во­ди» — з нижнім. Згідно з кетськими міфами, після появи Землі відбулося кілька потопів, але люди і звірі врятувалися, воскресаючи на торф'яних островах. Мас бути ще потоп, після якого кілька людей оживуть і з небуття піднімуться міфо­логічні герої — Альбе. Дох і Бальне — воїн-богатир (33, І. 645].

Пантеон

Пантеон кетів, так само як і в північноєнісейських народів (нен­ців. енців. нганасанів, селькупів, хантів і мансі), відтворюється набором трьох пар відмітних ознак: 1) чоловік — жінка; 2| старший — молод­ший (зазвичай батьки — діти); 3) позитивний — негативний. Цій єдності відпо­відає значна подібність характеристик і входження до спільних однотипних релігійно-міфологічних сюжетів. Аналіз окремих елементів кетської релігійно- міфологічної системи свідчить про її зв'язок у давнину з такими самими сис­темами південносибірських народів і навіть з іранською (наприклад, з обра­зами давньоіранського Ахурамазди монгольського Хормусти, тувинського Курбусту). Окремі мотиви кетської релігії і міфології мають корені у глибокій давнині і найближчі паралелі не лише серед сусідніх релігійно-міфологічних систем, а й у американських індіанців, що дає змогу припустити належність кетських варіантів міфів до одного з найдавніших пластів євразійської міфо­логії |33, І. 645].