Йоруба та їхні вірування

Йоруба — народ на заході і південному заході Нігерії. Беніну, на південному сході Гаки і Того. Загальна чисельність — 26,2 млн чол. (1992 р.). Належать до негрської раси великої негроїдної раси.

Для йоруба характерний вуличний, або лінійний, тип поселення; житла витягнуті в одну або дві лінії вздовж вулиці-дороги. Основний тип житла — од­нокамерна нерозчленована будівля. Як іжу вживають бульби ямсу, а також ку­курудзу І банани, різноманітні овочі та бобові з дуже гострими соусами У йоруба зберігаються календарні свята, маскаради, численні ритуали. Багата усна народна творчість. Йоруба переважно дотримуються традиційних вірувань, існує розвинений політеїзм Пантеон Йоруба складається з 401 божества (ори- ша). Верховне божество — Олорун — «Володар Неба» (інше ім'я — Олодумаре), Одудува — божество Землі. Олокун — бог моря, Огун — бог заліза і війни. Шан- го — бог грому і блискавки.

Глава пантеону’ йоруба Олорун {«Володар Неба«) передав управління не­бесним зводом і світом створеному ним Обсипала. який зробив з глини перших людей — чоловіка і жінку. Релігійно-міфологічні уявлення йоруба відрізняють­ся ВІД менш розвинених уявлень інших народів Західного Судану (еве, чі та ін.) переважно антропоморфними образами богів, & також тенденцією до переходу локальних божеств до гручіи основних богів пантеону, до злиття окремих бо­жеств в узагальнені божества. Міфологія йоруба мас багато спільного з да­гомейською міфологією (фон). У містах-державах йоруба міфологія і релігія трансформувалися у своєрідну історію держав. У цих переказах обожнюється походження правлячих династій, їхнім предкам дають імена шанованих арха­їчних богів 133, І, 600—601].

Релігійна система йоруба передбачала, з одного боку, існування одного головного центру (це було священне місто Іфе, де зосереджувалися всі сак­ральні сили) та безлічі місцевих, а з іншого — вважалося, що ці СИЛИ є також у кожному’ місті, святилищі, гаї або храмі, на кожній скелі, на кожному дереві, пагорбі або перехресті доріг, в особі кожного віщуна, жерця, вождя і глави сім’ї (49, І, 63]. Іфе був головним центром, тому що саме тут Обатала здійснив перший акт творення.

Космос йоруба поділяється на дві частіш — Орун і Айє. пов’язані з риту­альним простором. Орун — це Небо, місце, де живе Верховний Бог, відомий, як згадувалося, під двома іменами — Олорун і Олодумаре. Це також місце прожи­вання решти богів, що мають загальну назву «ориша», предків, а також інших джерел релігійних сил.

• головне джерело сили — Олорун. Це найвіддаленіший від шануваль­ників бог. Його культу практично не існує, до нього дуже рідко звер­тають молитви:

• другий рівень утворюють ориша. до яких безпосередньо звертаються з молитвами і присвячують їм ритуальні дії, вони становлять серцевину релігії йоруба;

• на наступному рівні сил перебувають предки, яким відводиться важ­ливе місце в ритуалах сімейного культу.

Система ритуальних дій йоруба є також трирівневою. Перший рівень — домашній, ним керує глава сім’ї. Др>тий — міський, тут ритуальна відповідаль­ність покладається на оба — правителя, короля або верховного вождя міста (згідно з уявленнями йоруба, вони походять від першого короля Іфе, яким, за переказами, буи Огун; таке їхнє становище передбачає, що вони за своїм ста­тусом і силою поступаються лише богам і заслуговують великого шанування). Третій рівень пов'язаний з оба і жерцями Іфе — центру релігійної діяльності йоруба. Таким чином, ми маємо справу з винятково складною системою риту­альних відносин та їх учасників, адже в йоруба багато богів, і кожне божество має своє коло жерців [49, І, 63—64],