Вірування вогняноземельців

Племена Вогняної Землі — она, ягани, алакалуфи, які нині майже вимерли або знищені колонізаторами, вважаються найвідсталішими грушами індіанців (56, 113). Вони займалися мисливством, риболовством і морським збиранням.

Поряд з шаманством і незалежно від нього у жителів Вогняної Землі існу­вала система обрядів посвячення, що сягає коренями в епоху вікових ініціацій. У яганів. наприклад відомі два різні ритуали посвячення: давня, архаїчна фор­ма вікових ініціацій — так звана система чихаус, що охоплює однаково чо­ловіків і жінок і передбачає передавання посвяченим таємних знань або наста­нов з племінної моралі; другий ритуал — мабуть пізніша система акіна», що є зародковою формою чоловічих союзів. Ця система немов спрямована проти жі­нок (існує переказ, що окіна* колись була в руках жінок, але чоловіки оволоді­ли цими секретами і почали використовувати їх проти жінок). Обидві системи пов'язані з уявлеїшями про духів, яких учасники обрядів зображають в особах, одягаючи страшні маски.

Обряди посвячення яганів пов'язані з міфологічним образом небесної іс­тоти Ватауїнева, якого вважають засновником і покровителем цих обрядів. У міфології яганів існують культурні герої — два брати та їхня сестра. З обрядів поховання у яганів переважала кремація, тільки в окремих випадках вони хо­вали трупи у землю. Подібні релігійні вірування і обряди існували також в она (56. 113-114].