Вірування маорі Нової Зеландії

Маорі (самоназва — «звичайний»! — полінезійський народ корінне населення Нової Зеландії [40. 257]. Чисельність — 320 тис. чол. 11992 р.). Належать до полі­незійської перехідної раси Говорять маорійською мовою полінезійської підгрупи океанійської (східноавсгронезійської) групи австронезійської сім’ї.

На острови Нової Зеландії предки маорі переселились у Vili —XII ст. зі Східної Полінезії (тобто вже у порівняно пізній історичний час). Кожне плем'я (іві) на чолі із спадкоємним вождем селилося на суворо визначеній території. У першій половині XIX ст. землі маорі захопила Великобританія.

Основні традиційні заняття маорі — вирубно-вогневе ручне землеробство (батат, таро, ямс), збиральництво, мисливство, риболовство. Єдиною свійською твариною був собака (відомий лише з переказів). Традиційні ремесла — ткацтво, плетіння, різьблення по дереву, виготовлення човнів. Традиційні поселення (па) були укріплені огорожею і оборонними ровами. Будинки брусовані, прямокутні у плані, з двосхилою солом'яною покрівлею; фасад завжди спрямовано на схід, пе­ред ним — навіс і стовп з дерев'яним зображенням міфічного предка [40. 288].

Суспільство у маорі поділялося на три соціальні групи: а) знать, серед якої виокремлювалися вожді; б) звичайні общинники, в) раби-військовополо- нені. Найважливішою функцією вождів було відправлення культів |вожді були табуйовані — так само, як і все, що їм належало). Поведінка членів роду підпо­рядковувалася суворому етикету. Був поширений канібалізм (жертвами ставали полонені]. Племена поділялися на общини; село, як правило, населяла одна об­щина, яка складалася з кількох груп споріднених сімей, що займали один-два сусідні будинки. Землекористування і обробка землі були колективними. Систе­ма спорідненості гавайського типу.

У міфологи та фольклорі маорі значне місце посідають Міфи Т8 ПЄрЄК83И генеалогічні та етногенетичні міфи й перекази.

присвячені великому переселенню маорі на острови Нової Зеландії, в них на­звано імена вождів, жерців, керманичів човнів, на яких припливли пересе­ленці. Були поширені культи Верховного бога іо та інших богів, культурного ге­роя Хіро. предків. Маорі. які під впливом англоновозеландців багато в чому засвоїли європейських спосіб життя, значною мірою асимільовані та метисо- вані [40. 288]

На думку фахівців, релігійні вірування маорі Нової Зеландії багато в чому збігаються з віруваннями народів Полінезії, що займають «трикутник» між Га­ваями. Новою Зеландією і островом Пасхи (48, І5/|. (хні міфи про створення світу дуже подібні, 1 вони шанують тих самих богів, хоч існують відмінності в їхніх ролях і статусі. Іо дія маорі був першоджерелом усієї надприродної сили (мана); він жив на найвищому з 12 небес і міг керувати всіма подіями у світі. Іо був відомий тільки ретельно відібраним посвяченим, які здобули освіту в повній ізоляції (аналог ченців-відмодників сучасних світових релігій) і відправляли в усамітнених місцях відповідні ритуали, ніколи не згадуючи про Іо.

Маорі не мали храмів 1 олтарів; у їхній релігії майже не здійснювали жертвопринесень, хоча серце першого вбитого на війні ворога пропонувалося богові війни Туматауенга, а потім, якщо вбитий посідав високе становище, пе­реможець з’їдав його серце, щоб перебрати духовну силу жертви. Коли споруд­жували будинок,\ля зібрань маорі. то, за звичаєм, під основним стовпом зако­пували тіло раба. Маорі надавали виняткового значення ритуалам, основну роль в яких відводили воді, вогню і приготуванню їжі, а також жерцям. Маорі вважали оточуючий світ священним і тому виявляли особливо турботу про зем­лю: не мати землі означало бути ніким, непотребом (48. 152—154]. Божество ма­орі Теко-Теко показано на рис 41 (див. кольорову вклейку).

Вірування народів Меланезії та Полінезії варіюють від ієрархії верховних богів до різноманітних духів, лісових богів, казкових героїв, обожнених предків і тотемізму.