2. Прийняття і запровадження нової Сталінської Конституції

Прийняття нової Сталінської Конституції CPCP було вели­чезним завоюванням щасливого українського народу, як і всіх народів великого Радянського Союзу.

Велика пролетарська революція, здійснена під керівництвом партії Леніна—Сталіна, остаточно зруйнувала і знищила нена­висний капіталістичний лад, а разом з цим був знищений на­завжди національний гніт і створені всі умови для ліквідації економічної відсталості всіх народів, що населяли колишню царську Росію.

За роки небувалого ще в історії соціалістичного будівництва Українська Радянська Соціалістична Республіка стала найбіль­шою після РРФСР індустріально розвиненою, квітучою респуб­лікою Радянського Союзу. Після 1924 року, коли була прийнята перша Конституція CPCP, в економічному і громадському житті країни сталися корінні зміни.

В результаті двох сталінських п’ятирічок соціалістична про­мисловість була побудована на основі найпередовішої сучасної техніки. Своїм обсягом вона більше, ніж у 7 раз, перевищила рівень розвитку довоєнного часу. Капіталізм зовсім вигнано з сфери нашої промисловості. Соціалістична^система виробництва неподільно запанувала в усіх галузях промисловості.

Сільське господарство за цей період далеко просунулося впе­ред на шляху своєї соціалістичної перебудови. Замість мільйонів дрібних селянських одноосібних господарств з їх відсталою тех­нікою і засиллям куркуля, в країні стало процвітати найбільше в світі, озброєне новою технікою сільськогосподарське вироб­ництво в формі радгоспів і колгоспів.

Клас куркулів, що являв у перший період нової економічної політики значну силу, був остаточно розгромлений і ліквідова­ний на базі суцільної колективізації. Всі засоби виробництва, що належали раніш куркульству, перейшли в руки селян, об’єднаних у колгоспи.

Перехід мільйонних мас селянства до колгоспної форми виробництва був величезним революційним переворотом на селі.

Весь товарообіг зосередився в руках держави, кооперації та колгоспів. Місце приватної торгівлі цілком зайняла нова радян­ська державна та кооперативно-колгоспна торгівля, торгівля без капіталістів і спекулянтів, яка широко розгорнулася в цей час. Соціалізм переміг у всіх галузях народного господарства. Завдяки цьому всі експлуататорські елементи—капіталісти в промисловості, куркулі в сільському господарстві, купці і спекулянти в торгівлі— були розбиті й ліквідовані.

Залишились два дружніх класи трудящих — робітничий клас і селянство, залишилась інтелігенція. Ці соціальні групи нашого суспільства зазнали глибоких змін і перестали бути схожими на самих себе в минулому.

Робітничий клас — це вже не пролетаріат, тобто клас, позба­влений власності на знаряддя і засоби виробництва, а навпаки, він сам, звільнений від експлуатації, разом з усім народом воло­діє ними.

„Робітничий клас CPCP це —зовсім новий, вйзволений від експлуатації, робітничий клас, подібного якому не знала ще істо­рія людства" (И. Сталін, Питання ленінізму, вид. XI, с. 461).

Селянство звільнилось від кабали куркуля, експлуатації, злиднів і розорення. Перемога колгоспного ладу перетворила в корені село. Найширші маси селянства об’єдналися в колгоспи, в основі яких лежить не приватна, а колективна власність на засоби виробництва, колективна праця з застосуванням найно­вішої техніки.

„Радянське селянство — це зовсім нове селянство, подібного якому ще не знала історія людства" (там же, с. 461).

Радянська інтелігенція своїм складом на 80—90% вийшла з робітників, селян та інших верств трудящих. Працює вона не в інтересах капіталізму, як це змушена була робити стара інте­лігенція, а в інтересах народу.

Інтелігенція „є тепер рівноправним членом радянського су­спільства, де вона разом з робітниками і селянами, в одній упряжці з ними, веде будівництво нового безкласового соціалі­стичного суспільства" (там же, с. 462).

Так не стало більше антагоністичних класів. Соціалістичне суспільство в CPCP складається з двох дружніх один одному класів — з робітників і селян, грані між якими так само, як і між цими класами та інтелігенцією, стираються.

Радянське суспільство перетворилося в єдину соціалістичну сім’ю робітників, селян та інтелігенції, в дружну, тісно згурто­вану, могутню армію трудящих, що йде під прапором партії Леніна—Сталіна вперед до комунізму.

Величезні зміни сталися за час від прийняття першої Кон­ституції CPCP в 1924 р. і в галузі національних взаємовід­носин.

Партія більшовиків і Радянська влада, неухильно проводячи ленінсько-сталінську національну політику у взаємовідносинах між народами CPCP, подолали пережитки колишнього недовір’я і створили єдину союзну багатонаціональну державу на засадах дружнього співробітництва і взаємодопомоги між народами у всіх галузях соціалістичного будівництва.

„В результаті ми маємо тепер багатонаціональну соціалістичну державу, яка цілком склалась і витримала всі випробування, міцності якої могла б позаздрити будьяка національна держава в будьякій частині світу" (там же, с. 463).

Всі ці зміни в галузях економічній, соціальній і національній викликали необхідність зміни Конституції CPCP, приведення її у відповідність з новим співвідношенням класових сил, з новою соціалістичною економікою в країні.

У лютому 1935 р. відбувся пленум ЦК ВКП(б). З ініціативи тов. Сталіна було поставлено і обговорено питання про необ­хідність зміни Конституції CPCP. Пленум постановив доручити тов. /Лолотову ввійти від імени ЦК ВКП(б) на VII з’їзд Рад

з пропозицією про необхідність деяких змін в Конституції CPCP у напрямі:

а) дальшої демократизації виборчої системи в розумінні заміни не цілком рівних виборів рівними, багатоступневих — прямими, відкритих — закритими;

б) уточнення соціально-економічної основи Конституції в ро­зумінні приведення Конституції у відповідність з нинішнім спів­відношенням класових сил в CPCP (створення нової соціалістич­ної індустрії, розгром куркульства, перемога колгоспного ладу, утвердження соціалістичної власності як основи радянського суспільства і т. п.).

6 лютого 1935 р. в Москві зібрався VII Всесоюзний з’їзд Рад, який ухвалив на доповідь тов.

Тов. Сталін брав безпосередню участь в роботі Комісії і в редагуванні остаточного тексту нової Конституції CPCP. Сталінська мудрість почувається в кожній статті, в кожному слові Конституції перемігшого соціалізму; ось чому народ на­звав її Сталінською Конституцією.

У червні 1936 р. Президія ЦВК CPCP на доповідь тов. Сталіна про проект нової Конституції, що попередньо обговорювалася на пленумі ЦК ВКП(б), прийняла постанову про скликання Всесоюзного з’їзду Рад для розгляду проекту Конституції. Од­ночасно з цим ЦВК CPCP постановив: „Опублікувати проект Конституції Союзу PCP для всенародного обговорення".

Український народ, як і всі народи Радянського Союзу, зу­стрів появу сталінського проекту Конституції CPCP з вели­чезною радістю. На масових зборах на фабриках, заводах, в установах і колгоспах відбувалося всенародне обговорення. Створені були гуртки для детального вивчення Конституції.

Всенародне обговорення проекту нової Конституції CPCP, що тривало п’ять з половиною місяців, було яскравим виявом соціалістичного демократизму. Проект нової Конституції дістав загальне і одностайне схвалення народних мас.

25 листопада 1936 р. в червоній Москві зібрався Надзвичай­ний VIII з’їзд Рад CPCP. З’їзд заслухав доповідь тов. Сталіна, зроблену ним від імени Конституційної комісії. З’їзд одностайно схвалив і прийняв за основу представлений проект Конституції CPCP і утворив під головуванням тов. Сталіна редакційну ко­місію для остаточного установлення тексту Конституції з ура­хуванням поправок і доповнень, внесених як на самому з’їзді, так і під час всенародного обговорення. ∙≈

5 грудня 1936 р. проект Конституції як основного закону був одноголосно затверджений з’їздом. День прийняття з’їздом нової Конституції був оголошений щорічним всенародним святом.

Усі думки в цей день линули до творця Великої Конституції, до товариша Сталіна. Це було справді всенародне свято щасли­вого народу, який під керівництвом тов. Сталіна досяг найбіль­ших перемог соціалізму.

Сталінська Конституція, затверджена Надзвичайним VIII Всесо­юзним з’їздом Рад CPCP, лягла в основу₍ нової Конституції УРСР, як і всіх союзних республік.

13 липня 1936 р. ЦВК УРСР утворив Конституційну комісію для опрацювання проекту нової Конституції Української Радян­ської Соціалістичної Республіки. »

1 січня 1937 р. проект Конституції УРСР був опублікований для всенародного обговорення.

З почуттям великої радості зустрів український народ проект нової Сталінської Конституції УРСР.

Трудящі України бачили і знали, що кожен пункт, кожен розділ нової Конституції УРСР говорить про те, що міцно завойоване і здобуте впертою боротьбою трудящого народу.

Проект нової Конституції УРСР широко обговорювався на зборах робітників, колгоспників, службовців та інтелігенції. Створено було десятки тисяч гуртків для вивчення Конституції. Громадські, партійні організації виділили по всій Україні десятки тисяч агітаторів і пропагандистів, які йшли в колгоспи, в хати колгоспників, у клуби, гуртожитки, роз’ясняючи трудящим масам кожен пункт, кожен розділ Конституції, робили доповіді, читали лекції про соціалістичне будівництво, про міжнародне й внутрішнє становище країни.

Після всенародного обговорення проект нової Конституції був затверджений на Надзвичайному XIV з’їзді Рад УРСР, що відкрився в Києві 25 січня 1937 р.

Нова Конституція цілком відобразила величезні успіхи УРСР в побудові безкласового соціалістичного суспільства.

В Радянській Україні, як і в інших братніх союзних респуб­ліках, у всіх галузях народного життя панує соціалістична система господарства, соціалістична власність на знаряддя і засоби виробництва.

В новій Конституції, затвердженій ЗО січня 1937 р. Надзви­чайним XIV з’їздом Рад УРСР, яскравими словами записані істо­ричні перемоги українського народу:

„Українська Радянська Соціалістична Республіка є соціалістич- на'держава робітників і селян".

„Політичну основу УРСР становлять Ради депутатів трудящих, що виросли і зміцніли в наслідок повалення влади поміщиків та капіталістів, завоювання диктатури пролетаріату, визволення українського народу від національного гніту царату та російської імперіалістичної буржуазії і розгрому націоналістичної контр­революції".

„Вся влада в УРСР належить трудящим міста і села в особі' Рад депутатів трудящих".

„Економічну основу УРСР становлять соціалістична система господарства і соціалістична власність на знаряддя та засоби виробництва, що утвердилися в наслідок ліквідації капіталістичної ■системи господарства, скасування приватної власності на знаряддя асоби виробництва і знищення експлуатації людини людиною". Нова Конституція УРСР забезпечує для всіх громадян УРСР право на працю, право на відпочинок, право на освіту, право на матеріальне забезпечення в старості, а також на випадок хвороби і втрати працездатності.

Жінці надані однакові права з чоловіками у всіх галузях господар­ського, державного, культурного і громадсько-політичного життя.

Нова Конституція разом з тим накладає на всіх громадян УРСР серйозні обов’язки: виконувати закони, додержувати дис­ципліни праці, чесно ставитися до громадського обов’язку, по­важати правила соціалістичного співжиття, оберігати і зміцню­вати громадську соціалістичну власність. Захист соціалістичної батьківщини є священний обов’язок кожного громадянина УРСР.

Запровадження нової Конституції УРСР свідчить про поворот у політичному житті Республіки. Вона, як і в інших соціалістич­них республіках, закріпила всесвітньо-історичний факт вступу УРСР в нову смугу розвитку, в смугу завершення побудови без­класового соціалістичного суспільства і поступового переходу до комунізму.

3.