1. Міжнародне становище CPCP. Дальше піднесення народного господарства УРСР і зростання матеріально- культурного добробуту мас

Міжнародна обстановка Союзу Радянських Соціалістичних Республік в кінці другої і на початку третьої сталінських п’яти­річок була дуже складна. Значна частина світу була охоплена полум’ям другої імперіалістичної війни.

У 1937 р. Японія вдерлась у Північний і Центральний Китай і ряд років веде війну проти китайського народу. На початку 1938 р. Німеччина приєднала до себе Австрію, просунувшись таким чином на південь Європи, ближче до Адріатичного моря. Незабаром була розчленована Чехо-Словаччина. В 1938—1939 рр. Японія робила спроби порушити кордони CPCP і Монгольської Народної Республіки, але вони розбились об міць Робітничо-Се­лянської Червоної Армії, яка пильно охороняє радянські кордони. В 1939 р. Італія захопила Албанію.

Восени 1938 р., після розчленування Чехо-Словаччини, бур­жуазія Англії, Франції і США зчинила підозрілий галас навколо так званої „української проблеми". Суть його зводилась до того, щоб отруїти атмосферу радянсько-німецьких відносин. Буржуазія цих країн хотіла штовхнути Німеччину на війну з CPCP, на похід проти Радянської України, щоб приєднати її до Закарпатської України. Цю імперіалістичну витівку—приєднати Радянську Україну до Закарпатської України—з винятковим гу­мором висміяв на XVIII з’їзді ВКП(б) тов. Сталін разом з усім радянським народом: „Подумайте тільки. Прийшла козявка до слона і говорить йому, взявшись в боки: „Ех ти, братець ти мій, до чого мені тебе жалко... Живеш ти без поміщиків, без капіталістів, без національного гніту, без фашистських за­правил, — яке ж це життя... Дивлюсь я на тебе і не можу не зауважити, — нема тобі порятунку, крім як приєднатися до мене...

Провадячи послідовну мирну політику, уряд CPCP 23 серпня. 1939 р. підписав у Москві радянсько-німецький договір про нена­пад. Цей договір є одним з найважливіших документів в історії міжнародних відносин нашої епохи, бо він ознаменував різкий пе­релом в розвитку радянсько-німецьких відносин і став „поворот­ним пунктом в історії Європи, та й не тільки Європи" (Молотов).

Підписанням договору був покладений край ворожнечі між Німеччиною і CPCP, ворожнечі, яка штучно розпалювалась про­вокаторами війни.

Цей договір цілком відбивав інтереси CPCP, зокрема Радян­ської України і Радянської Білорусії. '

На початку вересня 1939 р. виникла польсько-німецька війна. Панська Польща кинулась у воєнну авантюру в надії на пре­словут! „гарантії" з боку Англії і Франції. Але Польща була роз­громлена, не дочекавшись допомоги від своїх союзників. У цей час Англія і Франція оголосили війну Німеччині.

28 вересня 1939 р. була підписана нова радянсько-німецька угода про дружбу і кордон між CPCP і Німеччиною. Цей договір, що врегулював питання, зв’язані з розпадом Польської держави, створив фундамент для тривалого миру в Східній Європі, створив передумови для дальшого розвитку і зміцнення відносин між Німеччиною і CPCP.

В кінці 1939 р. підбурювана англо-французькими імперіалістами фінська білогвардійщина почала авантюристичну війну проти CPCP, яка закінчилася повним розгромом білофінської вояччини.

Проводячи неухильно незалежну і самостійну політику миру, Радянський Союз є досить сильний, щоб упоратися з першим- ліпшим ворогом і відбити всякі спроби імперіалістів напасти на кордони CPCP.

Спираючись на ростучу господарську, політичну і культурну міць, на морально-політичну єдність та непорушну дружбу на­родів, CPCP успішно розгортав боротьбу за вивершення побу­дови безкласового соціалістичного суспільства, за поступовий перехід до комунізму.

Внутрішнє становище України в цей період характеризува­лося піднесенням всього народного господарства, зростанням матеріального і культурного стану широких мас трудящих і зміцненням її політичної могутності як частини CPCP. Загальне піднесення добробуту викликало нову хвилю виробничої актив­ності. Розгорталось могутнє соціалістичне змагання за дострокове виконання другого п’ятирічного плану. Воно набувало нових, ви­щих форм. Першорядного значення набирало питання про кадри.

У травні 1935 р. в промові на випуску академіків Червоної Армії тов. Сталін висунув лозунг — „Кадри вирішують все", який викликав могутній рух за освоєння і опанування техніки, за виро­щування численних висококваліфікованих кадрів.

Батьківщиною цього нового руху був соціалістичний Донбас. Вибійник шахти „Центральна-Ірміно" Олексій Стаханов, який досконало оволодів технікою своєї справи, поставив нечуваний ще рекорд високої продуктивності праці. 31 серпня 1935 р. він вирубав за одну зміну 102 т вугілля, перекривши звичайні норми видобутку вугілля в 14 раз.

Стахановський рекорд дав початок масовому рухові за під­несення продуктивності праці в промисловості, в сільському господарстві, на транспорті та в інших галузях соціалістичного господарства.

Ініціатором стахановського руху в сільському господарстві була колгоспниця артілі „Комінтерн" с. Старосілля, Петров- ського району, Київської області, Марія Демченко, яка на Il Всесоюзному з’їзді колгоспників-ударників у 1935 р. дала обі­цянку тов. Сталіну добитися врожаю цукрових буряків у 500 ц з гектара. Зобов’язання було виконане. Марія Демченко здала Набутівському цукрозаводові 523 ц 70 кг чистих цукрових буряків з гектара. Виник рух „п’ятисотенниць"-

Стахановський рух ширився, охоплював усе нові й нові галузі соціалістичного виробництва. •

Бригадир жіночої тракторної бригади Старобишівської MTC Паша Ангеліна добилась рекордного виробітку, давши 1225 га на трактор.

На залізничному транспорті початок високих технічних швид­костей руху товарних поїздів і повного використання потуж­ностей паровоза поклав машиніст-комсомолець депо Слав’янськ, Донецької залізниці, Петро Кривонос. Опанувавши техніку во­діння паровоза, Петро Кривонос 1 червня 1935 р. на надзви­чайно важкій залізничній дільниці Слав’янськ—Лозова дав се­редню швидкість 35 км на годину, замість 23 км за графіком, заощадивши при цьому 200 кг палива.

Величезне значення у справі розгортання стахановського руху мала перша всесоюзна нарада стахановців, що відбулася в лис­топаді 1935 р. в Кремлі, і виступ на ній тов. Сталіна.

Стахановський рух являв собою нове піднесення, вищий етап соціалістичного змагання і відкрив шлях для могутнього куль­турно-технічного піднесення ' робітничого класу, шлях високих показників продуктивності праці, необхідних при переході від соціалізму до комунізму і знищенні протилежності між працею розумовою і працею фізичною.

Стахановський рух був одним з найвизначніших підсумків другої п’ятирічки. _{всього тільки 50 дітей. Село не одержувало ні одної газети. Не було ні одної людини з вищою освітою. 80% жителів були батраками в поміщика Payxa, який володів 40 тис. десятин землі. Тепер село Завадівка має сільськогосподарський технікум, школу-семирічку, в якій вчиться до 40j дітей колгоспників. У школі працює 14 учителів, з них 9 з вищою освітою. Кол­госпники цього села одержують щодня понад 500 газет. Є два агрономи, лікар, фельдшер, ветеринарний лікар, зоотехнік і 3 ве­теринарних фельдшери. В селі є клуб, бібліотека, універмаг. Таким стало село Завадівка за роки розгорнутого соціалістич­ного будівництва. Такі зміни відбуваються скрізь по всіх селах Радянської України.}

Відповідно до соціалістичної перебудови економіки зміни­лась і класова структура Української Радянської Соціалістичної Республіки. Переважна маса населення України працює в соці­алістичному господарстві або тісно зв’язана з ним.

Одним з найважливіших результатів розвитку народного гос­подарства України в другій п’ятирічці було здійснення рекон­струкції промисловості і сільського господарства на основі нової,, сучасної техніки.

У 1937 р. валова продукція УРСР досягла 16,1 млрд. крб. проти 2,1 млрд. крб. у 1913 р., тобто виросла порівняно з до­воєнним Р'ІЗ роком майже в 8 раз.

Продукція, одержана з нових і реконструйованих підприємств України в 19∂7 р., становила понад 80% усієї продукції про­мисловості. Продукція нових галузей промисловості, наприклад ^[24]

електротехнічної, хімічної, сільськогосподарського машинобуду­вання і т. д., вироблялася виключно на заводах і підприємствах, збудованих за роки Радянської влади.

Донецький вугільний басейн, майже заново реконструйований за роки Радянської влади, дав країні в 1937 р. близько 70 млн. тонн вугілля, тобто більше, ніж у три рази, проти того, що давав капіталістичний Донбас у 1913 р.

Видобутком вугілля УРСР далеко випередила такі країни, як Японія і Франція, взяті разом, і посідає четверте місце в світі; щодо рівня механізації добування вугілля Радянська Україна займає перше місце в світі. '

За роки другої сталінської п’ятирічки витоп чавуну на Україні збільшився у два з чимось рази. Витопом чавуну Радянська Україна випередила Англію і Францію і посідає третє місце в світі. Витоп сталі за другу п’ятирічку збільшився майже втроє. Заводи УРСР витоплюють за рік значно більше сталі, ніж такі капіталістичні країни, як Японія та Італія, взяті разом.

Дуже розвинулося на Україні виробництво електроенергії. Діставши у спадщину від царизму малопотужні, технічно від­сталі електростанції з загальною потужністю в 200000 кет, на кінець другої п’ятирічки електростанції УРСР виробили електро­енергії в 18 раз більше проти довоєнного 1913 року і в 5 раз більше, ніж у всій царській Росії. Сама тільки Дніпровська гідро­станція ім. Леніна виробляє електроенергії більше, ніж виробляли всі електростанції колишньої царської Росії. Державний план електрифікації Росії (ГОЭЛРО), прийнятий з ініціативи Леніна і Сталіна, на 1 січня 1937 р. перевиконаний по УРСР у 2,7 раза.

У 1939 р. на території УРСР (без західних областей) було 810 радгоспів, 1021 MTC і 27 397 колгоспів.

Валовий збір зернових культур соціалістичного господарства (колгоспів та радгоспів) у 1939 р. становив 99,9% усього вало­вого збору УРСР. Поголів’я худоби в колгоспах і радгоспах -становило 99% усього поголів’я худоби.

На початок 1939 р. колгоспи мали 17 894 ферми великої ро­гатої худоби. На кінець 1939 р. 76,5% усіх колгоспів України мали по три тваринницькі ферми, 21,5% —по дві.

УРСР достроково виконала державний план розвитку тварин­ництва, зайнявши в 1939 р. щодо розвитку тваринництва одно з перших місць серед братніх республік CPCP.

Рік-у-рік росте врожайність колгоспних полів. Не зважаючи на несприятливі метеорологічні умови, колгоспи і радгоспи України зібрали в 1939 р. в середньому по 13,6 ц зернових з 1 га,

Нове соціалістичне місто—.Велике Запоріжжя,

радгоспи — по 16,5 ц з 1 га. Валовий збір зернових по колгоспах і радгоспах виріс порівняно з 1938 р. на 21,5%. Такого врожаю не знали ніколи одноосібні селянські господарства України.

З ростом товарності соціалістичного сільського господарства неухильно росла заможність колгоспників. Тисячі колгоспних дворів одержують на вироблені трудодні від 500 до 1000 пуд. хліба і понад 10 тис. крб. за рік.

Наявність значної кількості колгоспів-мільйонерів є яскравим доказом величезної перемоги колгоспного ладу. Цій перемозі дуже сприяли Статут сільськогосподарської артілі, ухвалений на II з’їзді колгоспників-ударників у люто'му 1935 р., і закрі­плення за колгоспами всіх земель, що вони обробляли, на вічне користування. _

Успіхи соціалістичного сільського господарства України яскраво були показані на Всесоюзній сільськогосподарській ви­ставці, що відкрилася в серпні 1939 р. в Москві. На цьому всесоюзному огляді сільського господарства УРСР представляли 4330 кращих колгоспів, 119 радгоспів, 10 MTC, 3255 тварин­ницьких ферм і понад 48 тисяч передовиків та організаторів сільського господарства.

У боротьбі за колгоспну справу, в боротьбі з труднощами подолання і підкорення людині сліпих сил природи виховались і виховуються в колгоспах тисячі чудових організаторів сіль­ського господарства, які своїм досвідом і практикою посувають вперед агронауку і агротехніку, показують, як треба викори­стовувати досконалу техніку.

За особливо видатні успіхи в сільському господарстві окремі колгоспи, MTC і радгоспи удостоїлися високої нагороди орде­нами Союзу PCP.

За чесну працю, за доблесть і відмінну роботу, за колгоспні пе­ремоги Радянський уряд нагородив також орденами і медалями Радянського Союзу багато передовиків сільського господарства.

Приймаючи цю високу нагороду, мільйони колгоспників України зобов’язалися ще краще працювати на користь народу, працювати так, щоб наша любима батьківщина була могутня й непереможна.

Успішне виконання двох сталінських п’ятирічок забезпечило небувале в історії капіталістичного світу зростання народного господарства, добробуту широких мас трудящих і небувалий розквіт культури, національної по формі і соціалістичної по змісту.

Яскравим показником росту добробуту є бюджет Радянської України: за дві сталінських п’ятирічки державний бюджет УРСР виріс в 9 раз, досягнувши в 1939 р. 6,5 млрд. крб., з яких на фінансування промисловості асигновано було 117 023 тис. крб. і на фінансування сільського господарства — 255 114 тис. крб.

На соціально-культурні потреби (за державним і місцевим бюджетом) асигновано було близько 5 млрд. крб., з яких ви­трачено на народну освіту понад 3 млрд. крб.

Величезне піднесення матеріального добробуту українського народу супроводилось небувалим ростом його культурного рівня.

Виросла нова українська інтелігенція, що вийшла з рядів робітників, селян і службовців, плоть від плоті нашого народу.

Тов. Сталін у своїй доповіді на XVIII Всесоюзному з’їзді ВКП(б) в березні 1939 р. зазначив, що „звітний період був поістині періодом культурної революції". Це цілком і повністю стосується і Української Радянської Соціалістичної Республіки.

В результаті запровадження загального обов’язкового на­вчання і нового шкільного будівництва почалось могутнє підне­сення культури народних мас України. УРСР є країна суціль­ної грамотності і щодо цього займає перше місце в CPCP.

У 1939/40 навчальному році в усіх початкових і середніх школах УРСР вчилося рідною мовою близько 5,5 млн. учнів, в тому числі в містах понад 1,5 млн., по селах понад 3,5 млн. Всього учителів налічувалося близько 200 тис. чоловік, кращі з яких нагороджені орденами Союзу.

У 1939/40 навчальному році число неповних середніх і середніх шкіл в УРСР зросло до 9220, в яких вчилося близько 3 млн. учнів, що порівняно з 1914/45 навчальним роком дало збільшення в 98 раз щодо шкіл, а щодо учнів — в 309,6 раза.

До революції вищих навчальних закладів на території УРСР було всього 19, в яких вчилося 20 тис. студентів. У 1939 р. число вищих навчальних закладів виросло до 121 і в них було понад 122 тис. студентів.

Значно зросла сітка культурних закладів. На початок 1939 р. по УРСР налічувалось близько 3000 дитячих садків, які охоплю­вали до 130 тис. дітей; понад 17 000 масових бібліотек з кіль­кістю книжок понад 30 млн.; близько 20 000 клубних закладів; 6000 кіноустановок, з яких 3200 звукових; понад 100 постійних театрів; 117 музеїв.

Пишним цвітом розцвіли українське мистецтво і література. За видатні успіхи в розвитку українського національного мистецтва уряд CPCP нагородив орденами Радянського Союзу Київський театр опери та балету, Київську і Одеську консер­ваторії і Київський український драматичний театр ім. І. Франка.

Відомі всьому радянському народу артисти Республіки М. Ли­твиненко - Вольгемут, І. Паторжинський, М. Донець, А. Бучма, Гнат Юра нагороджені орденами Союзу. Вони по праву займають почесне місце в ралянському передовому театральному мистецтві.

В галузі музичного мистецтва визначились такі видатіїі ком­позитори, як Л. Ревуцький, П. Козицький, В. Косенко, Б. Ля- тошинський, в галузі образотворчого мистецтва — художники М. Самокиш, І. Іжакевич, М. Бурачек.

З мас українського народу вийшли такі талановиті поети, як П. Тичина, М. Бажан, М. Рильський, В. Сосюра, видатний укра­їнський письменник-драматург О. Корнійчук, талановитий пись­менник М. Островський і багато інших. Уряд Радянського Союзу

відзначив успіхи української літератури, нагородивши багатьох • поетів і письменників орденами Союзу.

Український народ виховав ряд Героїв Радянського Союзу, як льотчицю Поліну Осипенко, льотчика Г. Кравченка, полярного’ дослідника П. Ширшова і багатьох інших, що своїми героїч­ними подвигами прославили свою велику батьківщину, свій народ.

Величезні успіхи за роки сталінських п’ятирічок були досяг­нуті в галузі розвитку радянської передової науки на Україні. 145 науково-дослідних установ та Академія Наук з її інститу­тами охоплюють усі галузі наук.

З середовища українських учених висунувся такий блискучий новатор сільськогосподарської науки, як син українського кол­госпника академік Т. Лисенко, видатний учений з світовим ім’ям, академік О. Богомолець, академіки А. Кримський, Є. Патон,. В. Філатов, яких уряд нагородив орденами Союзу.

Надзвичайно бурхливо росте книжкова продукція: видання класиків марксизму-ленінізму, підручники, наукові книги і т. д. За роки другої сталінської п’ятирічки в УРСР видано близько 376,4 млн. примірників книг. Якщо в царській Росії українська книга була заборонена, то в Радянській Україні в одному тільки 1938 році тираж книжок українською мовою досяг при­близно 70 млн. примірників і становив близько 85% усієї книж­кової продукції УРСР. В 1913 р. па території України виходило 172 газети, з них лише одна була українською мовою, і та виходила нерегулярно. В 1937 р. на Україні видавалося 1227 газет українською мовою., В 1938 р. газет і журналів було передплачено на 42 млн. крб.

Пишним цвітом розцвіла українська культура, національна по формі, соціалістична по змісту. В могутньому піднесенні матеріального добробуту і культурного розвитку народних мас виявляється сила, міць і непереможність Великої Соціалістичної Революції.

В результаті успішного здійснення другої сталінської п’яти­річки УРСР як невід’ємна частина Радянського Союзу вступила в третій п’ятирічці в-нову смугу розвитку, в смугу вивершення побудови безкласового соціалістичного суспільства і поступо­вого переходу від соціалізму до комунізму.

Ці успіхи досягнуті завдяки мудрій ленінсько - сталінській національній політиці, повсякденному піклуванню партії і уряду, особисто тов. Сталіна, та завдяки братерському співробітництву і взаємодопомозі народів CPCP,