УРСР на кінець першої п’ятирічки
На кінець першої п’ятирічки УРСР була перетворена в країну передової соціалістичної індустрії. В 1933 р. промисловість України давала продукції в чотири рази більше, ніж у 1913 р.
В 1932 р. вугілля в Донбасі було видобуто 40 115 тис. тонн,— майже в два рази більше, ніж у 1913 р., залізної руди добуто близько 8 млн. тонн, чавуну витоплено близько 4 млн. тонн, сталі виготовлено понад 3 млн. тонн і т. д. За роки першої п’ятирічки збудовано 386 нових підприємств, не рахуючи шахт. На металургійних заводах України поставлено 2 блюмінги. Створено заново хімічну і машинобудівну промисловість, виробництво комбайнів і цілий ряд інших галузей промисловості. Збудовано такі велетні соціалістичної індустрії, як Харківський тракторний завод, Краматорський завод. Збудовано цілий ряд нових електростанцій. Закінчено будування другої в світі щодо потужності Дніпровської гідроелектростанції ім. Леніна. Будувались велетні соціалістичної індустрії — Азовсталь, Запоріжсталь, Криворіж- сталь, трубний завод у Миколаєві, турбінний—у Харкові, Лиси- чанський хімічний комбінат і цілий ряд інших великих і малих заводів.За ці роки виросла і легка промисловість. Створені були нові галузі харчової промисловості, як механічне хлібопечення, молочарська промисловість, деякі види консервної промисловості та ін. Заново створено взуттєву, трикотажну і швейну промисловість, збудовано заводи скляної промисловості.
Перемога ленінсько-сталінської політики індустріалізації прискорювала дальшу соціалістичну перебудову села і зміцнювала колгоспний лад.
Робітничий клас, створивши потужну соціалістичну промисловість, забезпечив колгоспи і радгоспи тракторами, комбайнами та іншими сільськогосподарськими машинами.
За період з 1928 по 1933 р. Україна одержала близько 40 тис. тракторів, 8 тис. автомашин, понад 4 тис. комбайнів. Тільки Харківський завод до січня 1933 р.
випустив понад 20 тис. тракторів.Під кінець 1932 р. на Україні було 592 MTC, які обслуговували 12 2∪0 колгоспів, що мали 12 млн. гектарів посіву. Понад 70% бідняцько-середняцьких господарств були об’єднані в колективні господарства; вони володіли 80% всієї посівної площі. Колгоспи разом з радгоспами володіли в 1932 р. 82,8% всієї посівної площі проти 5,5% в 1928 р.
Масовий рух за суцільну колективізацію проходив на Україні в умовах гострої класової боротьби з куркульством і куркульською агентурою. Бухарінці, троцькісти і буржуазні націоналісти всіма засобами намагались зірвати колгоспний рух і
Збирання врожаю комбайном.
повернути країну назад до капіталізму. Пролазячи в Наркомзем і його органи, в MTC, колгоспи і навіть у партійні організації, вони намагались розкласти і висадити колгоспи зсередини. Вони складали нереальні плани, засмічували посівне зерно, нищили худобу.
Велике значення в справі дальшого зміцнення колгоспного ладу мали політвідділи MTC і радгоспів, створені в січні 1933 р. з ініціативи тов. Сталіна.
ЦК ВКП(б) поставив перед партійними організаціями і політ- відділами MTC завдання „забезпечити перетворення машинно- тракторних станцій і радгоспів, які є тепер переважно господарсько-технічними центрами на селі, в центри як господарсько- технічного, так і політичного і організаційного керівництва і впливу на широкі маси колгоспників".
На Україні було організовано 645 політвідділів MTC і 203 політвідділи радгоспів, куди було послано понад 4500 партійних працівників. Поряд з цим було послано на село ще до 10 тис. партійних і радянських працівників, у тому числі на постійну роботу голів колгоспів, секретарів партосередків, парт- оргів — З тис. чоловік.
Політвідділи розгорнули велику роботу в справі організаційно-господарського й політичного зміцнення колгоспів і радгоспів. По всій Україні при MTC було утворено 570 газет-бага- тотиражок, що друкувалися в політвідділівських друкарнях.
Ці газети об’єднали коло ЗО тис. селькорів. Видавалося більш 15 тис. бригадних стінгазет. При політвідділах більших MTC були організовані трансляційні радіовузли, кінопересувки. Це була величезна допомога пролетарського міста колгоспному селу, організована партією більшовиків. У наслідок цієї допомоги був зламаний опір куркульства, вигнані з колгоспів і радгоспів вороги колгоспного ладу, створені численні кадри керівників колгоспного виробництва.Керовані більшовиками колгоспи перемагали труднощі і ставали на шлях створення заможного життя. В передових рядах боротьби за колективізацію на Україні були організації KHC (комітети незаможних селян). Після перемоги колгоспного ладу організація незаможних селян, які в абсолютній більшості ввійшли в колгоспи, стала непотрібною. Виходячи з цього, V пленум Всеукраїнського комітету незаможних селян, що зібрався в Харкові в лютому 1933 р., ухвалив ліквідувати організації комітетів незаможних селян у центрі і на місцях.
В.лютому 1933 р. у Москві були скликані на з’їзд з усіх республік CPCP колгоспники-ударники. На І Всесоюзному з’їзді колгоспників-ударників були зібрані представники 45 національностей.
На цьому з’їзді тов. Сталін указав шляхи дальшого зміцнення колгоспного ладу, поставив завдання зробити всіх колгоспників заможними, а колгоспи — більшовицькими. „При старому ладі,—говорив тов. Сталін, — селяни працювали поодинці, працювали старими дідівськими способами, старими знаряддями праці, працювали на поміщиків і капіталістів, на куркулів і спекулянтів, працювали, живучи впроголодь і збагачуючи інших. При новому, колгоспному ладі селяни працюють спільно, артільно, працюють з допомогою нових знарядь — тракторів і сільгоспмашин, працюють на себе і йа свої колгоспи, живуть без капіталістів і поміщиків, без куркулів і спекулянтів, працюють для того, щоб день-у-день поліпшувати своє матеріальне і культурне становище" (И. Сталін, Питання ленінізму, вид. XI, с. 374).
Промова тов. Сталіна стала бойовою програмою багатомільйонної маси колгоспників.
В результаті великої допомоги, поданої Радянським урядом новоствореним колгоспам, колгоспи України на кінець 1934 р.
Товарищ! Сталін, Каганович, Ворошилов і Калінін серед делегатів колгоспників-ударників Київської області.
значно зміцніли. Рік-у-рік збільшувались урожаї колгоспних полів. Засівні кампанії проходили за дедалі стисліші строки. У стисліші строки виконувались також збирання і хлібозаготівлі. Ставали меншими втрати.
Розширення технічної бази, застосування найновішої агротехніки привели до ще більшого розвитку і зміцнення радгоспів і колгоспів. Оволодіваючи складними сільськогосподарськими машинами і сільськогосподарською наукою, колгоспники множили успіхи колгоспного ладу.
Політвідділи MTC, виконавши свою роль у справі зміцнення колгоспів, були в 1934 р. перетворені в звичайні партійні органи.
Корінним чином було перебудоване все життя всіх народів, що населяють великий Радянський Союз. Створювалось нове небачене життя, без експлуатації і гноблення.
Перемога соціалізму в усіх галузях народного господарства супроводилась неухильним зростанням добробуту всіх трудящих. Змінились умови праці і ставлення до неї. Праця в соціалістичній країні стала справою честі, доблесті, слави і геройства.
Про вирішальні успіхи соціалізму в усіх галузях господарства і культури говорив тов. Сталін у своїй історичній доповіді на XVII з’їзді ВКП(б).
XVII з’їзд партії, що зібрався у січні 1934 р., одноголосно підкреслив у своїх резолюціях, що генеральна лінія партії перемогла. Підвівши підсумки роботи партії за минулий період, з’їзд намітив новий план величезного будівництва.
„XVII з’їзд заслухав доповіді товаришів Молотова і Куйби- шева про другий п’ятирічний план розвитку народного господарства. Завдання другого п’ятирічного плану були ще більш грандіозні, ніж завдання першої п’ятирічки. На кінець другої п’ятирічки, в 1937 році, промислова продукція повинна була зрости, приблизно, у вісім раз в порівнянні з довоєнним рівнем. Обсяг капітальних робіт по всьому народному господарству намічався на друге п’ятиріччя в розмірі 133 міліардів карбованців проти 64 з лишком міліардів карбованців по першій п’ятирічці.
„Такий величезний розмах капітальних робіт забезпечував повне технічне переозброєння всіх галузей народного госпо- дарства“ (Історія ВКП(б), Короткий курс, с. 303).