УСРР у ПЕРІОД НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

Майже сім років воєн перетворили всі території колишньої Ро­сійської імперії на руїну. В Україні побоїща, розстріли та епідемії, пов’язані з воєнними діями, забрали 1,5 мли. жителів.

Радянська влада принесла в Україну й систему “воєнного ко­мунізму” з її націоналізацією всієї промисловості й торгівлі, а на селі - продовольчою розкладкою, за якою для селян лишалася мінімальна норма харчів, решта ж конфісковувалась державою. З України викачували величезну кількість матеріальних ціннос­тей і ресурсів. Результатом такої політики стало остаточне руй­нування сільського господарства і голод, який охопив Україну, особливо її степові райони, в 1921-1922 рр. внаслідок голоду за­гинуло майже 1,5 млн. селян.

Катастрофічне становище в економіці призвело до різкого за­гострення соціально-політичної обстановки. Протягом 1921 р. Ро­сію та Україну потрясли військові заколоти, робітничі страйки та селянські повстання. Нещадне придушення робітничо-се­лянських виступів не вирішувало проблеми.

Економічний крах примусив Російську компартію більшовиків змінити курс. У 1921 р. відбувся перехід від політики “воєнного комунізму” до так званої “нової економічної політики” - НЕПу. Дозволялася певна лібералізація і децентралізація економіки, вільний ринок, який сприяв розвиткові приватної ініціативи. Замість реквізиції зерна уряд обклав селянство помірним подат­ком. Сплативши його, селянин міг продавати надлишки зерна за будь-якими ринковими цінами. Бідні селяни взагалі звільнялись від податку. Уряд тимчасово відмовився від політики створення колективних господарств. Землі перерозподілялися між бідними селянами. Було скасовано урядовий контроль над внутрішньою торгівлею. Дрібні промислові підприємства передавалися у при­ватні руки на правах оренди.

Відроджувалася в умовах НЕПу кооперація. Уже в 1921 р. в Україні була створена єдина система споживчої кооперації. Роз­вивались або насаджувались різні форми аграрної кооперації. Вона охоплювала дедалі більше селянських господарств, і на кінець 20-х років до різних кооперативних об’єднань було залу­чено 85% селян.

НЕП дав свої результати. Селянські господарства швидко підви­щували продуктивність. У 1927 р. оброблялося вже на 10% землі більше ніж у 1913 р. Виробництво предметів споживання також сягнуло довоєнного рівня. Відставала лише важка промисловість, що перебувала під контролем держави. У політичному житті більшовицька партія зберігала необмежену монополію на владу, не допускаючи ніяких поступок. Одним з основних напрямків полі­тики більшовиків було прагнення закріпити централізоване прав­ління радянськими республіками. ЗО грудня 1922 р. засновується Союз Радянських Соціалістичних Республік, у 1924 р. приймається Конституція CPCP з певним розмежуванням повноважень. До виключної компетенції Союзу тепер належали зовнішні відноси­ни, зовнішня торгівля, транспорт, зв’язок, збройні сили. До ком­петенції УРСР - сільське господарство, внутрішні справи, осві­та, охорона здоров’я та соціальне забезпечення. До питань спільного вирішення належали фінанси, робоча сила, промис­ловість. Для України це був значний крок уперед, порівняно з тим становищем, у якому вона перебувала в Російській імперії. Але так тривало недовго. В другій половині 20-х років стала набира­ти силу адміністративно-командна система, її складовими час­тинами були партійно-бюрократичний апарат, що дедалі сильні­ше централізував у своїх руках управління, Червона Армія, а та­кож каральні органи, в першу чергу Державне Політичне Управ­ління (ДПУ), яке застосовувало до невдоволених цілий арсенал позасудових розправ.

У самій більшовицькій партії виникла досить значна опозиція проти посилення адміністративно-командної системи. В Україні серед опозиціонерів були X. Раковський, М. Скрипник та інші. Найбільше невдоволення у них викликало поступове обмеження проголошеного формально в Конституції CPCP права кожної ре­спубліки на вільний вихід із складу Союзу.

Наприкінці 20-х років Сталін, поклавши край внутрішній опо­зиції “правих", а згодом і троцькістам, взявся за ліквідацію HEIly₁ і замість політики лібералізації прийшла диктатура із зміцненням бюрократичної системи комуністичної партії.

(?) ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. До яких наслідків призвела політика “воєнного комунізму”?

2. У чому полягала суть нової економічної політики?

3. На яких засадах був утворений CPCP?

4. Охарактеризуйте складові частини адміністративно-команд­ної системи.