Ностратична гіпотеза

Вперше положення про спорідненість не пар мов, а кількох мовних сімей сформулював датський мовознавець X. ГІедерсен, який у 1903 р. запропонував для позначення величезної мовної макросім'ї термін «ностратичні мови» (від лат.

Зпдно з цією гіпотезою, індоєвропейські, афразійські, картаельські (пів- деннокавказькі). уральські, алтайські та дравідійські мови разом утворюють єдину ностратичну макросім'ю. До цієї ж макросім'ї (її ще називають «борейсь- кою» або «бореальною»! дехто з вчених зараховує і мови чукотсько-камчатсь­кої сім 'і (чукотську, коряцьку, Ітельменську та ін.|. Хоча не виключено, що й де­які дотепер не повною мірою зрозумілі за генетичними зв'язками мови Євразії (зокрема, згідно з гіпотезою американського антрополога Дж. Грінберга, нівхська, айнська, ескімосько-алеутська) можуть належати до ностратнчної («євразійсь­кої». за Дж. Грінбергомі макросім'ї. Найвірогідніше, що більшість інших мов Євразії належали до інших мовних сімей (52, 6/0].

Ностратичні мови поділяються на східноностратичні (уральські, алтай­ські, дравідійські) та західноностратичні (афразійські, індоєвропейські, карт- вельські). Причому пропонуються різні гіпотези щодо утворення мовних спіль­ностей усередині цієї макросім'ї.

Так. алтайські мови, на думку окремих дослідників, є результатом аре­альної консолідації групи близькоспоріднених племінних говірок, утворених у давнину на території Північної Євразії, з яких пізніше утворилися конкретні групи мов — тюркська, монгольська, тунгусо-маньчжурська та японо-корейсь- ка (37. 44]. Згідно з цією гіпотезою, всі алтайські мови належали до більшого ареалу далекосхідних урало-алтайських мов.

Урало-алтайська спільність мов у процесі диференціації та інтеграції племінних союзів — носіїв цих мов — розпалася на дві великі мовні сім'ї — уральську і алтайську. Уральська згодом поділилася на дві групи — фінно- угорську і самодійську, алтайська — на три: тюрко-монгольську.

Точні межі ностратнчної сім’ї ще ке окреслено. Не з'ясовані й зв'язки цієї макросім'ї з іншими макросім'ями: палеоєвразійською (сино-кавказькою). яка об'єднує сино-тибетські та північнокавказькі мови, иа-дене. єнісейські мови, здогадно ще баскську та бурушаскі, і америндською (макросім'я індіанських мов). Ці три макросім'ї контактували між собою, що не виключає можливості глибшої спорідненості між ними. Ще складніша проблема зв'язку з ностратич- ними мовами нігеро-конголезьких і австроазіатськнх мов, які мають певні спільні елементи з ностратичною макросім'єю. Приблизну схему ностратнчної макросім'ї мов наведено на рис. 28.

Часом розпаду ностратнчної макросім'ї вважається період до XI тис. до н. е.; виходячи з напрямів руху сімей ностратячних мов і пов'язаних з ними археологічних культур дослідники вважають за прабатьківщину' ностратичних мов район Близького Сходу (52. 338-339].

со

N3

Рис. ?8 Приблизна схема иостратичноі макросІмЧ мов

лершх. Людина Земля. Всесвіт