Австротайська гіпотеза
Через значну кількість запозичень луже давньої епохи до тибето-китайськоі Сім'ї мов раніше зараховували мови мяо-яо (у Південно-Західному Китаї. Північному Таїланді і В'єтнамі), носії яких на межі 11 — 1 тис.
до н. е. поділилися на групи мяо та яо завдяки переселенню частини носіїв віддалено споріднених з ними ганських мов (52, 612]. Окремі вчені припускають, що мови мяо-яо, той- ські. кадайські (інколи їх зараховують до тайськоі групи в ширшому значенні) та австронезійські '(або аустронезійські, які раніше називалися малайсько-полінезійськими) утворюють єдину австротайську (або аустротайську) макросім'ю Розпад її датується не пізніше V тис. до н. е. (можливо й раніше) Проблема входження до австротайської макросім’і австронезійської сім'ї залишається дискусійною.Згідно з австротайською гіпотезою, особлива близькість австронезійських мов до мов мяо-яо, тайських і кадайських підтверджується характером чамсь- ких мов (група австронезійських мов на території півдня В'єтнаму, до яких належить чамська мова, відома протягом майже півтора тисячоліття завдяки писемності давньої держави Чампо). Окрім чамської плки до австронезійських мов належать північноавстронезійська гілка (окремі мови Тайваню, архаїчні за структурою) і найбільша індонезійська гічка (малайзійська, індонезійська, яванська та інші мови Індонезії, тагальська й деякі інші мови Філіппін, малагасійська мова на Мадагаскарі та ін.).
Завдяки наявності в австронезійському початковому словнику великої кількості специфічних слів, що свідчать про проживання поблизу морського берега. первісною прабатьківщиною можна вважати північний ареал (Східний Китай. Тайвань) або один з великих островів (можливо, о. Ява). До індонезійських мов близькі полінезійські та мови Меланезії, що поширилися в Океанії в результаті пізніших міграцій у східному напрямі (V тис. до н. е.).
Загадковою залишається проблема співвідношення особливостей японської (та близької до неї рюкюськоі) мови, які явно об'єднують її з австронезійською.
і алтайських (ностратичнтгх в остаточному підсумку) елементів у японській мові. Немає сумніву, що до японської мови (як і до аішськоі — можливо, через давньо- японськуі проникли австронезійські морфеми, але ступінь цього проникнення 1 характер їх співвідношення з морфемами алтайського походження ще мають бути уточнені.Австронезійські мови загалом (можливо, вони колись належали до австротайської сім'ї) мають багато спільних ознак з мовами овстроазіатськоі сім'ї" Згідно з австротайською гіпотезою, ці спільні ознаки пояснюються наявністю давнього австроазіатського субстрату в австронезійських мовах; у таком)’ разі
Роми Ш. Мови селу і їх походження
австронезійські мови поширилися з Гіівденно-Східноі Азії. Згідно з альтернативною гіпотезою, австронезійські мови разом з австроазіатськнми належать до єдиної австричної (аустричноі) макросім'ї'.
До анстроазіатських мов належать в'стмионзькі (в'єтнамська і кілька споріднених з нею мов у В'єтнамі), що мають значний пласт спільної лексики з тайськими. Австроазіатський субстрат виявлено не лише в австроиезійських мовах, а й у давньокитайській [52, 612].